Увага – це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об'єкти та явища зовнішнього світу, а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються всередині у нього. Особливості цієї зосередженості визначають основні властивості уваги.
Стійкість – тимчасова характеристика уваги, тривалість залучення уваги до одного й того ж об'єкту. Дослідження показали, що увага схильне періодичним мимовільним коливанням. Періоди таких коливань рівні звичайно 2-3 с., Доходячи максимум до 12 с.
Концентрація – ступінь або інтенсивність зосередженості, тобто основний показник його виразності, іншими словами, той фокус, в якому зібрана психічна або свідома діяльність.
Розподіл – суб'єктивно переживається здатність людини утримувати в центрі уваги певне число різнорідних об'єктів одночасно. Саме ця здатність дозволяє здійснювати відразу декілька дій, зберігаючи їх у полі уваги.
Перемикання – свідоме й свідоме переміщення уваги з одного об'єкта на інший. У цілому означає здатність швидко орієнтуватися в складній ситуації, що змінюється.
Обсяг – здатність сприймати одночасно кілька незалежних один від одного об'єктів. Особливістю є те, що він практично не піддається регулюванню при навчанні і тренуванні. Дослідження обсягу уваги проводиться шляхом аналізу числа одночасно пропонованих елементів (чисел, букв і т. п.).
Важливими характеристиками уваги є також відволікання і неуважність.
Відволікання – мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає при дії сторонніх подразників на людину, зайняту в цей момент будь-якою діяльністю.
Неуважність – нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу.