рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Якість та тривалість відчуттів

Якість та тривалість відчуттів - раздел Психология, Загальна психологія Відчуття – Психічний Процес Відображення Окремих Елементарних Властивостей Ді...

Відчуття – психічний процес відображення окремих елементарних властивостей дійсності, що безпосередньо впливають на наші органи почуттів. Якість – особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей.

Тривалість – часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових – 150, больових – 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Загальна психологія

Загальна психологія.. Практичні заняття.. Практичне заняття..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Якість та тривалість відчуттів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Наслідування як механізм освоєння діяльності
Доведено, що емоційна близькість та позитивне емоційне підкріплення викликає у дитини прагнення бути в усьому схожою на значимого дорослого, виникає потреба в ідентифікації (В.С. Мухіна, З. Фрейд),

Види научання та навичок
Навички – це повністю автоматизовані компоненти умінь, що реалізовуються на рівні несвідомого контролю. Навичка – це автоматизований компонент дії. Розвиток і вдосконалення діяльності можна предста

Динаміка формування навичок
Загальний закон вироблення навички полягає в тому, що людина кожне нове завдання намагається виконувати уже відомим способом, використовуючи раніше сформовані прийоми діяльності. Успішність такого

Фактори, що впливають на формування умінь та навичок
  У перший період формування навички відбувається первинне знайомство з рухом і оволодіння ним, важливу роль при цьому грає внутрішня картина руху; у другій – автоматизація руху; у тр

Психічні процеси і регуляція діяльності
Психічний стан – це своєрідність психічної діяльності, обумовлена її змістом і ставленням людини до цього змісту. Психічні стани є стійкою інтеграцією всіх психічних проявів людини при певній його

Емоційний компонент регуляції діяльності
Функцію організації діяльності виконують емоційні явища шляхом виокремлення в образі предметів, які є мотивом діяльності. Від їх інтенсивності залежить успішність діяльності. Проте емоції нерідко і

Модель регуляції діяльності
Структурно-функціональна модель усвідомленої саморегуляції, запропонована О.А. Конопкіним, покладена в основу розвитку і вивчення проблеми саморегуляції в ряді спеціальних напрямків. Одним з таких

Загальне поняття про інтелект та його функції
ІНТЕЛЕКТ – це певний ступінь здатності людини розв'язувати завдання (проблеми відповідної складності. З цих позицій можна вести мову про рівень розвитку інтелекту. Він, за логікою, може бути низьки

Підхід Ж. Піаже
Когнітивний підхід. Насамперед ставить розвиток пізнавальної (когнітивної) сфери людини (або намагається пояснити розвиток інших сфер особистості особливостями розвитку інтелектуальної сфери). Найп

Проблеми суспільної детермінації поведінки у розумовому
розвитку особистості (Л.С. Виготський) У ранніх роботах Л.С. Виготського доведено, що воля базується на мотивації людини, експлікуючи мотиви поведінки у свідомість. Мотива

Модель К. Спірмена
У 1927 p. K. Спірмен започаткував розробку факторного аналізу. Він вважав, що існує єдиний фактор, який визначає успішність розв’язку завдань від найскладніших математичних до сенсомоторних проб. С

Модель Д. Гілфорда
Найбільшого впливу з факторних теорій до початку 1970-х років досягла, мабуть, «кубічна» модель Д. Гілфорда. Гілфорд намагався використовувати факторний аналіз не для пошуку основних здібностей, а

Інтелект та мотивація
ІНТЕЛЕКТ (від латинського intellectus – пізнання, розуміння, розум) – здатність мислення, раціонального пізнання, на відміну від таких здатностей душі, як почуття, воля, інтуїція, уява тощо.

Особистісні властивості та інтелект
Специфічне поєднання різних властивостей розуму, їх стійкий вияв у процесі розв’язування різних задач характеризують стиль інтелектуальної діяльності, той самий єдиний інтелект, особистості, за доп

Проблеми штучного інтелекту
Вважається, що розвиток сучасних систем штучного інтелекту розпочався з 50-х років ХХ століття. Цьому сприяла програма, що була розроблена А. Ньюеллом і призначена для доведення теорем в численні п

Мислення як діяльність. Теорія поетапного формування
розумових дій (П.Я. Гальперін) У теорії Гальперіна чітко розділяються орієнтуюча частина дії та її виконавча частина: "саме орієнтуюча частина в першу чергу відповіда

Визначення уваги. Основні характеристики та функції уваги
Увага – це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об'єкти та явища зовнішнього світу, а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються всередині у нього. Особливості ці

Когнітивні теорії уваги
Когнітивна психологія вивчає способи отримання людиною інформації про світ, збереження її в пам'яті, перетворення на значення і вплив цих значень на нашу увагу й поведінку. Вважається, що

Увага як результат дії установки
Досліджуючи закономірності установки не тільки на людях, а й на тваринах, Узнадзе робить висновок про те, що здатність реагувати на оточення у формі тієї чи іншої установки є найбільш характерною о

Увага та звичка
В увазі виокремлюють такі її характерні властивості, як зосередженість. Зосередженість, тобто концентрація уваги, залежить від змісту діяльності, ступеня зацікавленості до неї і особливо від індиві

Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція
Апперцепція (лат. ad – до і лат. perceptio – сприймання) – залежність сприймання від попереднього досвіду особистості. Апперцепція є виявом загального закону, за яким зовнішні предмети і я

Місце уваги в структурі особистості
Поняття «особистість» застосовується стосовно кожної людини, оскільки він індивідуально виражає значимі риси даного суспільства. Неодмінними характеристиками особистості є самосвідомість, ціннісні

Увага як вольова дія
Вольова дія – це психічний процес, який є основою всякої цілеспрямованої діяльності. Воля забезпечує виконання двох взаємопов'язаних функцій – спонукальної і гальмівної. В них вона і виявляється. Д

Розвиток уваги особистості
Виділяють такі види розвитку і формування особистості: 1) цілеспрямоване 2) стихійне 3) саморозвиток 4) самоформування. Розвиток особистостей залежить в

Особистісна зумовленість розсіяності уваги
Увагу викликають не лише зовнішні подразники, а й здатність людини довільно спрямовувати її на ті чи інші об’єкти. Цю здатність називають уважністю. Вона є характерологічною властивістю особистості

Діяльності людини
Відчуття – це психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні аналі

Фізичні та фізіологічні основи відчуттів та сприймання
Фізіологічною основою відчуття є нервовий процес, що виникає при дії подразника на відповідний аналізатор. Говорячи про аналізатори, слід мати на увазі дві обставини. По-перше, ця назва не цілком т

Сприймання як специфічна перцептивна діяльність
Для виникнення відчуття недостатньо, щоб організм піддавався відповідному впливу матеріального подразника, ще необхідна деяка робота самого організму. Оптимізація процесу відчуття здійснюється за р

Зорові відчуття. Закономірності кольорових відчуттів
Зорові відчуття – відчуття кольору і світла (перепадів яскравості). Для зорових відчуттів необхідний вплив електромагнітних хвиль на зоровий рецептор – сітківку ока. Кольори, що відчуваються людино

Слухові відчуття
Звукові хвилі, що діють на слуховий рецептор, являють собою згущення і розрядження повітря в результаті коливання предметів, що видають звуки. Ці коливання концентруються зовнішнім вухом і через сл

Смакові та нюхові відчуття
Нюхові відчуття. Нюхові відчуття виникають у результаті роздратування частками пахучих речовин, що знаходяться в повітрі, слизистої оболонки носової порожнини, де знаходяться нюхові клітки. Коркові

Класифікація видів сприймання
2.1 Сприймання простору (форми, розмірів) Сприймання простору відбувається за участю зорового, кінестетичного та слухового аналізаторів. Об'єктом просторових сприймань є д

Поняття пам’яті у психології. Функції пам’яті
Пам'ять – це сукупність процесів запам'ятовування, збереження та відтворення людиною свого досвіду. Завдяки їй людина здатна сприймати світ знайомих речей, сприйнятий образ є деякою мірою незалежни

Фізичні та фізіологічні теорії пам’яті
Фізіологічна теорія. Згідно з ученням Павлова, матеріальною основою пам’яті є пластичність кори великих півкуль головного мозку, її здатність утворювати нові тимчасові нервові зв’язки, умовні рефле

Хімічні та біохімічні передумови пам’яті
Біохімічна теорія пам’яті. Біохімічну теорію пам’яті виражено в гіпотезі про двощаблевий характер процесу запам’ятовування. Суть його в тому, що на першому щаблі, відразу після впливу подразника, у

Асоціативна теорія пам’яті
Асоціативна теорія розкриває залежність процесів пам'яті від характеристик матеріалу, що запам'ятовується. В основі пояснення механізмів пам'яті в цій теорії лежить поняття асоціації. Між явищами,

Когнітивна теорія короткочасної та довготривалої пам’яті
За когнітивною теорією пам'ять розглядається, як деяка структура, призначена для обробки інформації. Ця структура складається із різних блоків, що відповідають за розпізнавання інформації, побудову

Види запам’ятовування
Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування: мимовільна – інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією

Мнемоніки
Запам'ятовування – це процес прийому інформації, кодування її та реєстрація у пам'яті. Процес запам’ятовування може здійснюватися двома шляхами: смисловим і механічним. Продуктивність запам'ятовува

Закономірності забування. Повне та часткове забування
ЗАБУВАННЯ – процес, протилежний збереженню, і виявляється він у тому, що актуалізація забутих образів чи думок утруднюється або стає взагалі неможливою. Цей процес ґрунтується на явищі гальмування

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги