Стан господарства Украни та економчна полтика за Директор

Стан господарства Украни та економчна полтика за Директор.

У грудн 1918р. Гетьманат був повалений Директорю на чол з С.Петлюрою. 26 грудня 1918р. вона видала Декларацю, в якй заявила про свй намр експропрювати державн, церковн та велик приватн землеволодння для перерозподлу х серед селян. Уряд брав на себе зобов язання бути представником нтересв робтникв, селян трудово нтелгенц. У зв язку з критичним полтичним та вонним становищем, в якому з самого початку дяла Директоря УНР, й не вдалося налагодити управлння економкою.

У ряд галузей промисловост Украни, посилився процес роздроблення виробництва навть у такй галуз, як кам яновугльна, в 1919р. з 61 пдпримства залишилося лише 23. Зросла частка середнх невеликих пдпримств. У 1918р. було видобуто 34,8 вуглля порвняно з 1913р а в 1919р лише 20,5. Загострювався паливний голод. Залзо-рудна марганцева промисловсть у 1919р. повнстю припинила свою дяльнсть. Не працював жоден рудник. Рзко скоротила виробництво машинобудвна промисловсть Украни.

Так, випуск паровозв у 1918р. проти 1917р. зменшився в 2,5 раза, а в 1919р в 15 разв. стотно зменшилося виробництво цукру. Якщо у 1918р. було вироблено тльки 50 випуску 1913р то в 1919р 20. В такому становищ перебували й нш галуз харчово промисловост. Все це негативно вдбивалося на матеральному становищ населення, особливо мського. 4 счня 1919р. згдно з законом Директор укранськ грош було визнано диним законним засобом виплат на територ Украни. хоч укранська влада швидко втратила бльшу частину територ, укранськ грош мали бльшу купвельну вартсть нж керенки, бльшовицьк рубл чи денкнки.

Укранське селянство, яке на початку боротьби гетьманщини пдтримало Директорю, почало виявляти полтичне невдоволення економчною полтикою. Поштовх до поглиблення конфлкту дав земельний закон Директор, опублкований 8 счня 1919р. За основу був взятий закон Центрально Ради, до якого було внесено деяк поправки. Закон Директор декларував лквдацю приватно власност на землю.

Верховна власнсть земл визвалася за державою, яка за допомогою свох органв мала порядкувати державним фондом земл, утвореним з вивласнених земель нетрудового характеру. Вс дотогочасн трудов господарства, не бльше 15 десятин, залишились непорушними в користуванн свох дотепершнх господарв. Для земель пскуватих, солонцв ця максимальна трудова норма 15 дес. могла бути збльшена постановами повтових земельних управ псля затвердження мнстерства земельних справ. Згдно закону виходило, що вивласненню пдпадали й селянськ господарства, як до того часу мали бльше 15 десятин.

З вивласнених земель утвореного земельного фонду земельн управи мали надавати надли у вчне користування малоземельним безземельним селянам не менше 5-6 десятин. Земельна власнсть ноземних землевласникв була оголошена недоторканою. долю мав виршити спецальний закон. На додаток до закону 8 счня 1919р. Директоря УНР видала ще окремий закон з 18 счня 1919р. про додатковий земельний надл для козакв арм УНР. Кожен волк УНР мав право отримати додатково 2 десятини земл 2000 гривень безпроцентно позики на господарювання, яку належало сплатити за 5 рокв по закнчення вйни. Волк, який самовльно покинув ряди арм, втрачав право на надл земл. Реалзацю земельного закону Директор земельн управи могли здйснювати лише на дуже обмеженй територ Украни, бо впродовж двох рокв укранська влада мусила вести вйну у важких умовах з бльшовиками, Денкином Польщею.

На великих просторах велися вонн операц. Бльшовицька пропаганда закликала селянство забирати землю негайно в сво руки, бо Директор, мовляв, ма в свой програм передати землю в руки куркулв.

Сам бльшовики спочатку передавали помщицьк земл й нше майно селянам майбутнх форм аграрних вдносин вони докладно не встановлювали. В кнц 1918р. на початку 1919р. бльшовики захопили значну територю Украни. Вже 5 лютого 1919р. вони захопили Кив. Бльшовики почали скоро там, де вони мцнше закрпилися на Укран, вдбирати в селян роздлену з помщецьких маткв землю, стали заводити совхози сльськогосподарськ комуни.

У добу вонного комунзму все селянство бльшовики обтяжили продразверствою - податком, що пд гострими карами зобов язував здавати держав всю сльськогосподарську продукцю, за винятком дуже обмежено норми, залишено для особистого споживання. Бльшовицька земельна полтика вдбирання хлба або примусового продажу худоби й нших продуктв за бувартсн банкноти, викликала селян усвдомлення, що на обцянки бльшовицько пропаганди не можна покладатися.

Запзно поверталися симпат селян до сво укрансько влади. Повстання проти бльшовикв вибухали по всй Укран й тривали довший час по невдач збройно боротьби Директор УНР. 4.