Висновки

Висновки. Наведені вище характеристики соціального та демографічного розвитку України свідчать, що країна сьогодні перейшла межу припустимого зниження показників демографічного відтворення та життєвого рівня населення по всіх індикаторах для основної маси своїх громадян.

Процеси демографічної деградації, погіршення соціальних умов відтворення безсумнівно позначаться на економічному реформуванні й загальмовують темпи його реалізації. В останні роки в Україні зроблено вагомі кроки у напрямку забезпечення макроекономічної стабілізації та переходу до початку економічного зростання - зокрема, досягнуті низькі темпи інфляції та стабілізація курсу національної валюти.

Однак, досягнення ряду принципових успіхів у зміцненні грошово-фінансової системи, державних фінансів, вирівнюванні платіжного балансу відбулося в основному за рахунок значного погіршення соціально-економічного становища українських громадян.

Поставлене перед необхідністю самостійного пошуку засобів виживання, населення України масово поповнює лави нужденних, безробітних, зневірених, що вкрай негативно впливає на його відтворювальні плани та настанови.

Формування працездатної частини людського капіталу гальмують масові невиплати заробітної плати, закриття виробництв, затримка соціальних допомог та їхній вкрай низький розмір, що призводить до різкого падіння рівнів споживання населення, погіршення структури його харчування.

Оскільки немає впевненості у завтрашньому дні, населення перебуває у стані постійного стресу, що ставить під загрозу його здоровя, сприяє зниженню показників демографічного відтворення, і саме виживання значної частини населення, є серйозною загрозою для майбутнього України. Погіршення економічного становища більшої частини населення призводить до наростання зневіри в економічні реформи, економічна політика ризикує втратити свою соціальну базу, що призведе до різкого зниження її ефективності та значних соціальних втрат від реформ. Як наслідок - сьогодні для розвязання кризових явищ потрібні значно складніші заходи, аніж ті, які можна було вжити раніше. Зрозуміло, що політичні та економічні трансформації самі по собі не призведуть до бажаного ефекту - створення демократичної, ринково зорієнтованої держави, якщо не буде враховано інтереси та не буде адаптовано до нових умов субєкта цих перетворень - населення.

Виходячи з багатовимірності людського розвитку, основними показниками людського капіталу можна вважати тривалість життя при народженні, стан здоровя населення, сумарний коефіцієнт плідності, рівень освіти населення та рівень його доходів. У динаміці ці показники відтворюють існуючі тенденції у стані людського капіталу країни. Очевидно, що соціальна сфера повинна бути адаптована до ринкових умов. ПЕРЕЛІК ЗВЕРТАНЬ 1. Закон України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999р. 966-XIV. 2. 6 9 Стратегія подолання бідності Указ Президента України від 15 серп. 2001 року 637 2001. 3. Політична Економія - За заг. ред. Г.А. Огаяна - К. МАУП 2003. 4. Політична Економія - О.О. Бєляєв, А.С. Бебело - К. 2001. 5. А.М. Єріна, О.К. Мазуренко, З. О.Пальян - Економічна Статистика Практикум.

К. 2002 р. 6. 10 Витрати і доходи домогосподарств України у 2000 році проаналізовані за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України. 7. http www.ukrstat.gov.ua 8. http www.niss.gov.ua book strateg2 chast 205 9. http www.regions.org uaindex phpdo.doc.