Формула– це вираз, за яким здійснюються обчислення на сторінці. Формула починається зі знаку “=” і являє собою сукупність операндів, операторів та круглих дужок.
Операндом формули може бути константа (число, текст, логічне значення), адреса комірки (посилання на комірку), функція.
Операторами позначаються операції, які слід виконати над операндами формули. У Microsoft Excel є 4 види операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння (відношень) та оператори посилань.
Арифметичні операторивикористовуються для виконання арифметичних операцій, таких як: (+) додавання; (-) віднімання або протилежне число; (*) множення; (/) ділення; (^) піднесення до степеня, (%) відсотки.
Оператори порівняння (відношень)використовуються для порівняння двох значень, а саме: > більше; < менше; = дорівнює; <= менше або дорівнює; >= більше або дорівнює; < > не дорівнює. Результатом є логічне значення ІСТИНА або ХИБА.
Арифметичні оператори та оператори порівнянь виконуються над числовими операндами.
Текстовий оператор конкатенації(амперсанд &) використовується для об’єднання декількох текстових рядків в один рядок. Текстові константи у формулі обмежуються подвійними лапками. Наприклад, "Північний"&"вітер".
Оператори посиланьвикористовуються для опису посилань на діапазони комірок: : (двокрапка) – ставиться між посиланнями на першу та останню комірку діапазону (B5:B15), ; (крапка з комою) – оператор об’єднання, поєднує кілька посилань в одне (СУММ(B5:B15;D5:D15)), (пропуск) – оператор перетину множин, використовується для посилання на спільні комірки діапазонів (B7:D7 C6:C8).