Котловина смертi

Котловина смертi.

Пiд осiнь 1943 року Полiсько-Воинська котловина стала ареною масово смертi. Сюди стiкались, перед загрозою швидконасупаючого фронту, люди з усi Украни. Перед УПА, сконцентрованою саме в цьому районi бiля 10 чоловiк, але погано органiзованих i озброних знову партия Лебедева ставить задачi, якi не виконуються очищати укранськи землi вiд полякiв, нищити внутрiшнiх ворогiв, вести вiйскову боротьбу проти нiмцiв та iнше. Всi республики Лебедева були знищенi авiацiю нiмцiв, радянськi партiзани ходили впродовж i впоперек цiй держави, Медведв дiяв в маленькому Чуманському лiсi пiд Луцьком, стрiляв i викрадав нiмецькiх генералiв, а Ковпак зробив свiй рейд вiд Брянську до Карпат, де був розбитий нiмцямi.

Бiйцi УПА втратили ту гнучнiсть i блискавичнiсть дiй в нападi, вели героiчнi боi з вiдступачими нiмцями й частинами радянських вiйск.

Але скрiзь потiрпiла поразки. Почалася панiка в рядах армi, люди тiкали в лiс, служба безпеки у вiдповiдь проводила репресивнi заходи проти залишившихся. Ось така картина вiйни УПА проти нiмцiв та радянських вiйск у 1943-44 роках. У самiй Полiсько котловинi збиралось все бiльше людей. I це ставало небезпечним - клiцi радянсько-нiмецького фронту сходились саме в цьому мiсцi, до тогож там дiяли не лише богаточисленнi радянськi партизанськi загони, але i внутрiйшнiй ворог - вiддл СБ служба безпеки Лебедева.

Це все вело до катастрофи i так воно й сталося. 18 листопада 43 року Рада Головного Комiтету УНРА винесла наступний план - тамно спробувати пiдписати мiр з нiмцями i добитися евакуацi цивiльного населення на терирорiю Польшi або Австр - звiльнити С.Бендеру з цiлью задоволнити Лебедева i створити дину пiдпiльну армiю УПА - УНРА перевести в глибоке радянське пiдпiлья, як зброю партизанських акцiй - очолити делегацiю доручити Т. Бульби-Боровцю.

З 15 на 16 листопада було пiдготовано меморандум до нiмецького командовання, що складався з семи пунктiв аналогiчно плану УНРА. 17 листопада делегацiя вихала в Рiвно, 30-го була в Берлинi, а 1-го грудня членiв було заарештовано й кинуто до Саксегазеньского замку. Поведiнку нiмцiв можна зрозумiти вони мали ще надiю вiдсунути схiдний фронт сам Гiтлер був проти любих нацiональних армiй при нiмецькiй. Але 44-й принiс корiннi переломи в поглядах на цю проблему. Весною 44-го верховне командовання УПА перенесло свiй штаб з Волинi в Карпати.

Вс вiйсковi частини отримали наказ залишитись на мисьцях, переходити пiд радянську окупацiю i продовжувати боротьбу в пiдпiллi. Крим того нехтуючи своми ж принципами, монопартия Лебедева проголосила народження Укрансько Головно Визвольно ради при УПА як головного полiтичного фронта. На мiй погляд, цiкавиш той факт, що не була опублiкована навiть платформа УГВР, членами котроiй, по сутi, були тiж представники ОУН С.Бендери. Цiкаво й те, що в жовтнi 44-го вся група УГВР, ОУН, УПА i СБ - Лебедем виiхала в Германiю i стала називати себе не iнакше як Закордоннi частини ОУН, Закордонне представництво УГВР. Утворився iсторичний парадокс Закордоннi частини ОУН, Закордонне представництво УГВР являлися на дiйсностi представниками самих себе. Мамо сказати що спiльне з УПА i УНРА в рiзних частинах Украни дiяли i iншi партизанськи формацi.

Прикладом може служити Легон нацонально самооборони пд командуванням полковника арм УНР Войноровського-Гальчевського. 11. Новi укрансько-нiмецькi переговори.

Укранська армiя в Германi. В цей час нiмцi бажали лише одного створити спiльний блок всiх народiв, прiгнiченних комунiзмом, i на чолi цього блоку був вже поставленний генерал Андрiй Власов, як головнокомандующiй Росiйською Визвольною Армiю РВА. В останнiх числах жовтня 44-го звiльнив бiльшу частину укранських полонених - С.Бендеру, Мельника, Бульбу-Боровця та инших. Нiмцi хотiли вести переговори, якi розпочались в листопадi 44-го й тягнулись до кiнця грудня 44-го. Швидкому просуванню заважала концепцiя Власова, о диной i неделимой Росiйской мпер, тим самими ставивша пiд сумнiв суверiнiтет Украни.

Але не маючи виходу нмцi були змушени признати Укранський Нацiональний Комiтет в Германi як репрезентацiю укранського народу перед нiмецькою владою. Отже, переговори закiнчились в кiнцi 44-го, а в першi днi березня нiмецька влада затвердила комитет i дала дозвiл на органвзацiю новоi укрансько арм пiд командованням генерала Шандрука.

Нова армiя мала складатись з двох частин - регулярна пiхотна армiя, яка б мала завдання боротися проти СРСР на схiдному фронтi - нерегулярна частина - група Б Укрансько нацiональной армi. Група Б мала диверсiйно-партизанське завдання на схiдному фронтi командиром був Т.Б.Б. В склад регулярно УНА входiли 1. Дивiзiя Галичина- перша дивизiя УНА 2. Укранське Визвольне вiйско 3. Всi укранцi, полоненi, з армiю Власова, полiцейськi. Теоретично штаб УНА мiг набрати 250000 кадрiв.

Але цим планам не дано було втiмитися у життя внаслiдок закiнчення вiйни. Найбiльш боздатн частини армi було розбiто на невеликi групи i планомiрно здавались у полон американцям. Одна з дивiзiй генерала Власова повернула зброю проти нiмцв i допомогла чехам звiльнити Прагу, але через декiлька днiв заново звiльнили радянськi вйска. Отжеж, в цьому невеликому обсягом рефератi, на мiй погляд, менi вдалось висвiтити деякi iсторичнi факти про воннi дi УПАП в роки ВВВ. Обсяг лiтератури. 1. Микола Либiдь - УПА. 2. Тарас Бульба-Боровець - Армiя без держави. 3. Петер Миенчук - УПА 1942-1952 роки. 4. О.Субтельний - Украна. сторя.