Контрольна робота з стор Украни ТЕМА. Люблнська уня 1569 р. та наслдки для Украни.Брестська уня та посилення нацонального гнту. План. 1. Люблнська уня 1569 р. та наслдки для Украни. 1. Передумови Люблнсько ун. 2. Люблнський сейм 1569 р. та прийняття ун. 3. Наслдки Люблнсько ун для Украни. 2. Брестська уня та посилення нацонального гнту. 1. Передумови Брестсько ун. 2. Боротьба навколо Брестсько ун 1596 р. та укладення. 3. Посилення нацонального гнту в Укран наприкнц XVI в першй половин XVII cт. 1.Люблнська уня 1569 р. та наслдки для Украни. 1.Передумови Люблнсько ун. Грунт для останньо ун мж Польщею та Великим князвством Литовським визрвав вд початку ХVI ст. Польща не залишала свох планв про приднання укранських земель про прилучення Литви взагал.
З цю метою вона постйно наполягала на заключенн бльш тсного союзу та створила партю, яка протистояла самостйницьким прагненням Литви 7,4. Литовськ магнати ладн були вступити в уню з Польщею за умови збереження державно самостйност сво держави. За допомогою цього вони розраховували посунути вд важелв полтичного впливу численнших могутнших укранських та блоруських магнатв.
Проте тодшню литовську елту стримували страх повного злиття з Польщею та втрата зверхност полтичного становища в суспльств, позаяк провдною верствою польського суспльства були не магнати, а шляхта.
Так сам мркування стримували укранських та блоруських магнатв, як до того ж найбдбше турбувалися загрозою окатоличення. Про його реальнсть свдчила доля Галичини, принано Польщею ще в XIV ст. Звичайно, за умов середньовчного суспльства нхто не враховував нтереси народних мас, як ще не виступали самостйним чинником полтичних процесв. За цих обставин основною рушйною силою нтегративних процесв стала шляхта. Невдоволена пануванням магнатв середня та дрбна шляхта пдтримала полякв, сподваючися здобути соб широк привле, якими користувалися польськ феодали 6,107. На той час Польща являла собою шляхетську республку з сеймом виборним королем. Провдною суспльною силою суспльства була шляхта дрбна знать, подбна до захдновропейських рицарв.
В Литв ж шляхта лише формувалася, перебуваючи в боротьб проти панування магнатв, як входили до великокнязвсько ради та посдали рзн адмнстративн посади. Литовська шляхта прагнула домогтися тих прав, як мали польськ шляхтич.
Магнати мусили поступатися, зважаючи на зростання опору селян процесам феодалзац на необхднсть згуртування панвних верств. Про зростання рол шляхти в Литв свдчать урядов ухвали 1522 та 1557 рр. Перша з них була присвячена виводу шляхетства, тобто до складу шляхти зараховували всх, хто мав шляхетськ привле. У 1557 р. в Великому князвств Литовському було здйснено волочну помру, що також сприяло становому оформленню шляхетства. Нарешт, Перший Литовський статут 1529 р. законодавчим шляхом оформив права вольност шляхетства, проте псля нього литовська шляхта ще не досягла рвност з магнатами та з польською шляхтою. Повна уня з Польщею обнадювала х щодо урвнянння у правах з польськими шляхтичами.
Важливу роль в укладенн ун вдграло те, що прибчником виявився тодшнй великий князь литовський та король польський Сигзмунд-Август. Всередин XVI ст. навколо ун розгорнулася гостра боротьба мж польськими панами литовськими прибчниками ун з одного боку та противниками ун здебльшого ними були укранськ та блоруськ магнати з ншого боку. Ситуацю в Литв ускладнила Лвонська вйна 1558-1583 мж Московю та Лвонським орденом.
Литва взяла участь у бойових дях на боц ордену. Внаслдок цього московське вйсько здобуло 1563 року Полоцьк, що належав до того часу Литв. Литва опинилася у критичному становищ. Для продовження вйни вона потребувала внеличезних коштв та вйська. Тому шляхта в Литв як литовського, так укранського та блоруського походження вимагали ун з Польщею, щоразу стикаючись з опором магнатсько олгарх. 2. Люблнський сейм 1569 р. та прийняття ун. Коли псля безплдних сеймв 1565-66 рр. Наприкнц 1568 р. з питання про уню в Люблн було призначено новий сейм за участю представникв литовських станв, литовськ магнати тут зумли утримати представникв шляхти в повнй слухняност та звели спльний сейм до конференцй двох окремих сеймв 2,114. Це виявилося в тому, що, коли литовське бачення ун з збереженням широко автоном розбглося з польським з злиттям Литви й Польщ в одну державу, то посли Литви княз К.Острозький, Г.Ходкевич, .Волович, К.Радзивлл та н. виршили зрвати сейм тамно вихали з Люблна, щоб збрати шляхетське ополчення для боротьби проти ун. Проте Сигзмунд-Август за пдтримки польських магнатв та шляхти обох кран оголосив унверсал про вдбрання в Литви та приднання до Польщ Волин й Пдляшшя.
Не вдчувши реального спротиву послаблено вйною та суперечностями Литви, король видав ще один унверсал про приднання до Польщ Кивщини й Брацлавщини.
Таким чином, територя Великого князвства Литовського вдвч зменшилася.
Тепер литовськ посли змушен були повернутися на сейм. Вони просили не вдбирати в них матност й зберегти певну автономю залишкам хньо держави. Поступилися найбльш противники ун укранськ магнати О.Чарторийський, К.Острозький, Б.Корецький, К.Вишневецький, розраховуючи на те, що не будуть позбавлен свох привлев. Отже, 1 липня 1569 р. було пдписано Люблнську уню, у вдповдност до яко Польське королвство та Велике князвство Литовське обдналися в дину державу Рч Посполиту з виборним королем, спльним сеймом, спльною казною й грошовою одиницею, диною зовншньою полтикою.
Литва втратила свою державнсть, ставши частиною Реч Посполито та збергаючи автономю лише в мсцевому управлнн, органзац вйська та судочинства. З усх укранських земель пд владою Литви залишилися тльки Берестейщина та Пнщина, що межували з Блоруссю, а вс решта укранськ земл, тобто переважна бльшсть х, вдйшли пд владу Польщ. Люблнський сейм закнчився в середин серпня 1569 р. За словами М.С.Грушевського, в деклька засдань на ньому було здйснено те, чого не могли досягнути тривал вйни сторччя дипломатичних переговорв хитрощв2,118. 1.3.
. Земський суд обирався мсцевою шляхтою. Органами шляхетського самоврядування були сеймики у волостях повтах. Люблнська уня спричинила змни в адмнстративному управлнн укранських зе... На нових землях оселялися селяни-вткач з районв розвинутого фльварково...
Брестська уня та посилення нацонального гнту . 2.1.
В укранських землях набува певного поширення Реформаця в вигляд соцнан... Проте, на вдмну вд Голланд та Англ, де Реформаця перемогла за умов роз... Загальн збори пископв у Сокал в 1594 р. про скликання 8 жовтня в Брест-Литовську синоду, де мало вдбутися уроч... 2.2.
А. Роман. 6. 7. Генеза, 1997.