Наслдки Люблнсько ун для Украни

Наслдки Люблнсько ун для Украни.

Для Украни Люблнська уня мала вкрай негативн наслдки. Опинившися пд владою крпосницько й католицько Польщ, переважна бльшсть укранських земель зткнулися з загрозою для самого снування укранцв як окремо народност. Як зазнача. П.Крипякевич, Люблнська уня, усуваючи з укранських земель литовську владу, знищила також рештки укранськи державних традицй, що заховалися пд формами автоном у Великому князвств ЛитовськомуВесь розвиток життя шов пд важким наступом Польщ 3,129-130. Внаслдок ун польськ магнати шляхта здобули велик можливост для привласнення укранських земель, нещадного визиску селян мщан та для духовного поневолення народу. Укранському народов доводилося докладати величезних зусиль, щоби не дати себе знищити чужй сил. Ц зусилля вивилися в зародженн та дяльност укранського козацтва, братств тощо. Люблнська уня спричинила змни в адмнстративному управлнн укранських земель.

Вища державна влада в Реч Посполитй належала королев й вальному сеймов, до якого входили магнати, шляхта й вище католицьке духовенство.

Територя держави подлялась на шсть воводств Руське, Белзьке, Волинське, Подльське, Брацлавське та Кивське. На чол кожного з них був вовода. Воводства подлялися на повти, як очолювали старости, призначен королем. Представниками адмнстративно влади були також каштеляни коменданти фортець.

Пд впливом ун змнилася й судова система. У кожному повт впроваджувалися гродськ та земськ суди. Гродський суд очолював староста. Цей суд розглядав важлив кримнальн справи про назди, пограбування, побо, вбивства, краджки. Земський суд обирався мсцевою шляхтою. Вн розглядав цвльн справи, межов суперечки шляхти, розвязував конфлкти щодо нерухомого майна. В судово-адмнстративних установах Волинського, Брацлавського та Кивського воводств застосовувалися Литовський Статут 1529 р. Судочинство велося укранською мовою.

Вищою судовою нстанцю був Люблнський трибунал. Органами шляхетського самоврядування були сеймики у волостях повтах. На сеймиках шляхта виршувала мсцев справи й обирала судових урядовцв та послв до вальних сеймв та трибуналв. Характеризуючи соцальн наслдки Люблнсько ун, М.С.Грушевський зазнача Княз й магнати, що перед тим мали дуже велику вагу держали в свох руках всю управу, тепер були зрвнян в правах з рядовою шляхтою хоч на дл, завдяки свому богацтву, вони й дал високо пдймали ся над нею, держачи в свой служб не раз цл юрби бдншо шляхти.

Податки вйськову службу з шляхти знято, вона тепер не знала майже няких обовязкв, а дстала величезн права коронн земл роздавалися шляхтичам в доживотн держави вони правили ними як помщики нхто, крм шляхтичв не мг дстати някого уряду свтського, а навть духовного 1, 194. Укранськ феодали, дотримуючись свох станових та особистих нтересв, здебльшого, полонзувалися та окатоличувалися.

Великими землевласниками в Укран були як польськ Жолкевськ,Потоцьк, Конецпольськ, Калиновськ, Струс, так укранськ магнати Вишневецьк, Острозьк, Заславськ, Збаразьк, Немирич. Завдяки величезним латифундям на Кивщин, Брацлавщин й Лвобережнй Укран магнати вдчували себе королевятами, як не пдпорядковувалися жоднй адмнстрац. Ц удльн княз здйснювали суд над своми пдданими, засновували мста слободи, будували палаци, органзовували вйськов загони, роздавали землю за службу свом васалам.

Ще одним наслдком ун можна вважати процеси народно та феодально колонзац, що розгорнулися в напрямку на схд та пвденний схд. На нових землях оселялися селяни-вткач з районв розвинутого фльваркового господарства, де зростала панщина. Для заохочення селян магнати оголошували тут слободи новопоселенцям надавалися значн пльги у виконанн повинностей на визначену кльксть рокв. Як зазначалося вище Люблнська уня спричинила привласнення укранських земель польськими магнатами й шляхтою, представники яко засновували тут фльварки та промисли.

Укранська шляхта, що дотримувалася православно ври, володла невеликими матностями. В подальшому усунення укрансько шляхти вд влади призвело до того, що багато синв поповнили козацтво прикладом тому був Петро Конашевич-Сагайдачний, а в перод Визвольно вйни середини XVII ст. багато укранських шляхтичв стали кервниками козацько арм. Таким чином, Люблнська уня 1569 р. мала вдчутн негативн наслдки для укранського народу, визначивши подальш процеси його суспльного розвитку посилення нацонального гнту та зростання нацонально-визвольного руху. 2.