Передумови Брестсько ун. Релгйне життя в Укран в перод псля Люблнсько ун характеризуться значною складнстю.
Посилення суспльно ваги шляхти спвпада з занепадом православно церкви. В укранських землях набува певного поширення Реформаця в вигляд соцнанства. Проте, на вдмну вд Голланд та Англ, де Реформаця перемогла за умов розвитку ринкових вдносин, в Польсько-Литовськй держав, де риночними стосунками були охоплен лише велик помщики, де Реформац не змогли знайти соб мцно соцально опори.
Православне населення Реч Посполито ставилося до духовних новацй, як до чогось чужого, ноземного, органчно повязаного з культурою польського католицизму 4,34. Значно бльше впливала на укранське суспльство боротьба мж православною та католицькою церквами, яка сприймалася бльшстю укранцв як аналог боротьби мж укранцями й поляками. Так, у 1583 р. польський король Стефан Баторй розпорядився вдбрати землю в усх полоцьких православних церков монастирв передати зутам, як розгорнули активну дяльнсть в укранських землях псля Люблнсько ун. Католицьк колегуми були вдкрит у Львов, Камянц-Подльському, Луцьку, Внниц, Остроз, Фастов, Новгород-Сверському тощо. Бувши найкращими навчальними закладами для свого часу, вони почали поповнюватись дтьми православно шляхти.
Ще одню причиною послаблення позицй православно церкви стала втрата пдтримки з боку потужно в минулому константинопольсько патрарх, яка переживала тяжк часи псля завоювання Взант турками-османами. В самй Укран польськ корол почасти призначали на вищ церковн посади свтських людей.
Слд зауважити, що серед укрансько громадськост були й впливов захисники православя Г.Ходкевич, К В.Острозький, члени православних братств у мстах. Але х зусилля щодо порятунку православя стикалися з тим, що бльшсть феодалв, прагнучи посад багатства, переходили в католицтво.
Православна церква культурно зубожла, вона поступалася католицькй за рвнем освти, лтература обмежувалася богослужебними книжками. Т, хто прагнули здобути високу освту, зверталися до латинських книжок переходили в католицтво назавжди чи тимчасово. 2.2. Берестейська уня 1596 р. та наслдки. Зважаючи на внутршню кризу укрансько православно церкви та несприятливу щодо не суспльну ситуацю, укранський магнат К.Острозький виснув дею ун православно та католицько церков з збереженням грецького обряду й прав Кивсько митропол.
З цю метою у 1583 р. К.Острозький розпочав переговори з папським легатом Антоно Поссевно. Однодумцем Острозького був берестейський каштелян патй Потй, що згодом став володимирським луцьким православним пископом. Вн написав чимало полемчних творв, присвячених обгрунтуванню необхдност ун. Ще одним прибчником ун був зут, доктор флософ Петро Скарга. Вже у 80-т роки XVI cт. розпочалася запекла дейна боротьба мж прихилльниками противниками ун. Вона знайшла вдбиток у так званй полемчнй лтератур, яка залишила понад донин понад 150 творв представникв обох таборв.
Ще одним поштовхом до церковно ун стали д константинопольського патрарха рем. Перебуваючи в 1589 р. в золяц в Москв, вн дав згоду на утворення патраршества в Московськй держав. Вдвдавши того ж року Украну, вн пдтримав Льввське братство в його протистоянн з пископом Гедеоном, усунув з посади за порушення церковних канонв кивського митрополита О.Двочку та призначив на його мсце М.Рогозу.
Одного з мсцевих пископв ремя уповноважив бути всом екзархом для нагляду за дяльнстю вищого православного духовенства, включаючи кивского митрополта. Таке брутальне втручання у справи укрансько православно церкви викликало невдоволення духовенства. За цих обставин дяльнсть прибчникв ун активзувалася. Загальн збори пископв у Сокал в 1594 р. видали декларацю про згоду на уню, в якй мстилася також скарга на патрархв. У 1595 роц, на регональних соборах духовенства, митрополит кивський Михайло Рогоза, пископ Луцький Кирило Терлецький, пископ Володимирський патй Потй, пископ Холмський Донсй ухвалили ту злуку пристали на не. Потй Терлецький повезли постанову ту уперед до короля, а дал - у Рим до папи. Восени 1595 року тодшнй папа Климентй VII затвердив подан укранськими рархами 33 пункти Статей ун. Одразу ж уня викликала серйозн суперечки серед вищого укранського духовенства.
Проти не виступили навть деяк пископи, що вже пдписали вищезгадану декларацю зокрема, Гедеон Балабан.
Рзко виступив проти ун колишнй прибчник князь К В. Острозький. Навть Рогоза займав ще двояку позицюМитрополит вдтягував з скликанням синоду, його дяльнсть була спрямована на маленьк сейми земськ, де вибирали депутатв на найближчий сейм ВаршавськийПд час Варшавського сейму багато депутатв виступило проти Потя Терлецького 5,3. На противагу цьому, активним прибчником ун виявився польський король Сигзмунд III, оголосивши 12 червня 1596 р. про скликання 8 жовтня в Брест-Литовську синоду, де мало вдбутися урочисте проголошення ун. На синод у Брест, який збрався за волею митрополита Рогози не 8, а 6 жовтня зхалися прихильники ун сам митрополит, .Потй, К.Терлецький, пископи Гермоген, Гоголь, Леонтй Збруйський та н. та противники пископи Г.Балабан, М.Копистенський, князь К.Острозький, депутати вд братств.
Мж двома угрупованнями на собор розгорлася гостра боротьба. Фактично вдбулися паралельно два собори унатський на чол з М.Рогозою та православний пд проводом К.Острозького.
Направлення обома соборами послв до опонентв з метою знайти порозумння н до чого не призвели. Тод, 9 жовтня православн постановили скинення митрополита владик-унатв. На собор прибчникв ун 9 жовтня полоцький архипископ Гермоген вд мен присутнх владик проголосив заяву приступнення до свято ун з Римом Папа як найвищий пастирцло католицько церкви взяв нас пд опку свою увльнив вд зверхност патрархвМи скликали синод зложили на нм сповдь ври свято прирекли послуху Риму столиц св. Петра, Пап Клименту VIII наступнику його 5,3. Собор унатв видав ратифкацйну грамоту католицько дност Укрансько-Блорусько Церкви з Церквою Римською, яка тепер збергаться у Ватиканському архв. У свою чергу, собор православних прийняв дв постанови до всього укранського народу, закликаючи й наступн поколння боротися проти ун. Обидва собори прокляли прибчникв протилежно точки зору щодо ун, що стало початком шкдливо для Украни мжконфесйно боротьби.
Найважлившим результатом Брестсько ун стало виникнення укрансько греко-католицько церкви, яка в наступн чотири столття вдграла величезну позитивну роль у боротьб укранського народу за сво нтереси. 2.2.