Англ яу 1870-1914 роках. Дата Под я Особи Економ чний розвиток.Втрата промислово та торг вельно першост . Остання чверть XIX ст. Англ я перестала займати ведуч положення в промисловост торг вл , яке належало й в 50-60-т рр. XIX ст. Кра на почала в дставати по темпам розвитку промисловост , пропустив вперед США Герман ю, як в свою чергу остаточно позбавили Англ звання власниц промислово майстерн св ту . В цей ж час серйозних труднощ в випробовувало с льське господарство Англ . Др бн фермери-орендар не мали грошей для ведення господарства на сучасному агротехн чному р вн . В результат урожайн сть була малою, а ц ни на продукти висок . Власники Англ йських кап тал в негайно намагались отримати прибуток, вважаючи за краще чи банк вськ операц , чи вив з кап талу за кордон загальна сума вивезених з Англ кап тал в вже до початку XX ст. складала 2 млрд. ф. ст а до 1914 року 4 млрд Початок XX ст. Великобритан я форму ться як держава, що входить в нову стад ю ндустр ального сусп льства.
Про це св дчить створення монопольних об днань зб льшення х рол в управл нн . В цей час 70 банк вських кап тал в було зосереджено в 12 банках, 5 з яких знаходились в Лондон . Утворюються велик монопол в промисловост Дорман-Лонг в суднобудуванн , Амрстронг-У нтворс в в йськов й ндустр т.п. Основою Англ йського ндустр ального сусп льства було експлуатац я колон й. Колон 33 млн. км2 з населенням 400 млн. чол. використовувались не т льки, як джерело дешево сировини ринок для збуту англ йських товар в, а як захищену в д ноземних кап тал в конкурент в сферу.
Отже, незважаючи на тяжке становище, Англ я знайшла спос б подолати проблеми розвитку зберегти м цн економ чн позиц . Особливост роб тничого руху в Англ . 70-т рр XIX ст. Втрата промислово першост вплинула на пог ршення становища роб тник в. П дпри мц щоб зберегти р вень сво х доход в б льше експлуатували робочих, знизили зароб тну плату, п двищили ц ни на предмети першо необх дност . Б льш н ж 30 робочих Лондона зб дн ло. ЦЕ ЗМ НИЛО ХАРАКТЕР РОБ ТНИЧОГО РУХУ АНГЛ . Наряду з тред-юн онами як об днали 1,5 млн. Робочих держави почали з являтися союзи неквал ф кованих робочих докер в, робочих с рникових фабрик, газових завод в т.д. Ц орган зац , на в дм ну в д тред-юн он в, не ор нтувались на боротьбу з владою та роботодавцями шляхом переговор в, а шляхом страйк в, м тинг в, демонстрац й, п кет в. Частина робочих-радикал в входила в пол тичн орган зац . Прикладом тако Фаб анське товариство.
Мета яко було поступове перетворення кап тал стичного сусп льства в соц ал стичне шляхом реформ.
Вони стверджували, що робочий клас зможе досягти висот шляхом реформ через парламент, а не революц ю. Розчарован робоч в д яльност тред-юн он в Фаб анського товариства вир шають створити третю масову парт ю в Англ . Герберт Уеллс, Бернард Шоу, Сидней, Беатрис Вебб. Лютий 1900 року. В дбулися засновницьк збори лейбористко робочо парт . З 1906 мо назву Британська лейбористка парт я . К льк сть член в парт перевищила 1 млн. чолов к. Таким чином, скрутне становище робочого класу п дштовхнуло людей на р шуч д проти п дпри мц в та владу.
Л дери цього руху домагались для сво х людей п двищених зарплат, короткого робочого дня, кращого середовища для прац т.д. вже шляхом не переговор в, а активних д й. Завдяки цьому робоч вперше отримали м сця в парламент и мали великий вплив на населення.
Д. Кейр-Гард . Реформи Д. Ллойд-Джорджа. 1905-1916 рр. Влада в Англ належала л беральн й парт . Перш кроки нового каб нету показали, що в н ма нам р проводити пол тику пом ркованих соц альних реформ.
Д. Ллойд-Джордж Д. Ллойд-Джордж знаходячись на посту м н стра торг вл , а пот м очолювавши м н стерство ф нанс в пров в через парламент ряд закон в в дус л беральних соц альних реформ, а саме v закон про трудових конфл ктах, заборонявши п дпри мцям пред являти позив тред-юн онам у зв язку з збитками в д страйк в. v закон про компенсац ю робоч м при нещасних випадках. v закон про пенс ю для ос б, що досягли 70-ти р ччя. v закон про соц альне страхування за хворобою, нвал дн сть та безроб тт . v створен перш б рж прац . v зд йснена реформа лорд в, завдяки як й вир шальне слово при прийнят закон в належало палат общин. Таким чином, завдяки реформам л берально парт , а саме реформам Ллойд-Джорджа знизилось соц альне напруження.
Народ Англ нарешт в дчув п дтримку уряду побачив майбутн в соц альному сусп льств . Колон альна пол тика консервативних л беральних каб нет в в 1870-1914 роках.
Остання третина XIX ст Розширення кордон в мпер продовжувалось в Африц , басейн Тихого океану, на територ ях, прилеглих до т.зв. перлини британсько корони нд . 1869 р. Зак нчення буд вництва Суецького канала, який значно скоротив шлях з вропи в нд ю в кра ни П вденно-Сх дно Аз . Одразу п сля цього англ йська ел та вир шила оволод ти управл нням каналом, що тлумачило велик грош . 1875 р. Уряд Тор , користуючись скрутним ф нансовим становищем гипту, викупив гипетську долю акц й компан Суецького каналу.
Це забезпечило Англ ю вир шально рол в управл нн каналом. Б. Д зраел 1882 р. Англ я п дкорила весь гипет, встановивши там режим во нно окупац . Цеп поклало початок британсько експанс в Африку. Мета створення англ йках колон й упродовж в с Ка р. Остання чверть XIX ст. Англ я завоювала Сх дний Судан, Кен ю, Уганду, Н гер ю, частину Сомал . Британських пох д в Африц на деякий час було зупинено опорою двух республ к, як боролись за суверен тет Оранжевою Трансваалем.Якщо знищення двох африканських племен було непом тним, то англо-бурська в йна була в центр уваги ЗМ вропейського континенту. 1899-1902 рр. Англо-бурська в йна. Натиск Англ на бурськ республ ки поясню ться потребою вузько корисними нтересами у к нц XIX ст. тут в дкрили велик залежи золота алмаз в. Перемогу над бурами Англ я одержала не т льки завдяки великим в йськом, а завдяки особливому характеру в йни т нш виступали загарбниками Африканського населення.
Було досягнуто компром су включення тер- республ к Оранжево Трансваалю в утворений Англ ю у 1910 р. дом н он П вденно-Африканський союз зм цнив позиц англ йських бурських поселенц в в х жорсток й боротьби з чорним населенням.
Таким чином, до колон ально пол тики Англ можна ставитися неоднозначно. З одного боку Англ я збагатила себе, розширила сво кордони, уряд п двищив св й авторитет в очах населення.Але з ншого боку це визвало ряд колон альних в йн пог ршилися в дносини м ж Англ ю ншими кра нами вропи, св ту взагал . П дготовка до в йни. Початок XX cт. Англ я почала моб л зувати збройн сили. В арм була введена форма кольору хак , кулемети, скоростр льна, у т.ч. тяжка, артилер я. П дготовку до в йни Англ я зосереджувала на створення невелико експедиц йно арм 6 п хотних 1 кавалер йська дев з я , силами яко в боях континентально вропи намагались обмежити свою роль союзника Франц Рос . 1905 р к. ВМФ Англ один з перших упровадив турб нний двигун електромехан зм. В цей ж час англ йц почали створення самих великих, на той час, корабл в типу дредноут . Таким чином, уряд Англ , зрозум вши, що Герман я активно готу ться до перед лу сфер впливу в св т , почина шукати союзник в для майбутньо св тов й в йни, перш й св тов й в йн . Автор Корн йчук гор e-mail Ig-or-ek mail.ru.