З розвитком капіталізму ( середина XІ ст.) у містобудуванні відбулися глибокі зміни. Наукові й технічні відкриття в промисловому виробництві, будівництво залізниць , упорядкування транспортної мережі міст, замощення вулиць і площ, вуличне висвітлення привели до пошуків нової структури міст і виникненню нових споруджень: фабрик, заводів, адміністративних будинків, дохідних будинків, вокзалів, спортивних споруджень, виставочних залів, торговельних будинків і т.д. З'явилися нові конструктивні матеріали (чавун, сталь) і нові методи, що полегшують будівництво. Чавунні колони, крокви, перекриття починають поєднувати з кам'яними, цегельними й дерев'яними стінами. Уперше метал конструктивно з'єднують зі склом: криті ринки, вокзали, універмаги з металевими склепінними перекриттями. Засклені елементи й сталеві рами поклали початок так названій ажурній архітектурі. Пам'ятником архітектури стала 300-метрова Ейфелева вежа побудована в 1889році архітектором Г.Ейфелем для Всесвітньої виставки в Парижі . Починаючи з 30-х років 19 століття для композиції й художньої обробки будинків характерна стилізація (наслідування стилям минулого) і еклектика (змішання форм різних стилів). Еклектика привела до порушення зв'язку між функцією, конструкцією й виглядом архітектури. Строкатою еклектичною обробкою відрізнялися фасади дохідних будинків, банків, вокзалів.
Рис.1.24 Ейфелева вежа. Париж. Франція