Реферат Курсовая Конспект
ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ. ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ - раздел История, Міністерство Освіти І Науки України Вп «Брянківський Технолого-Еконо...
|
Міністерство освіти і науки України
ВП «Брянківський технолого-економічний технікум
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»
Навчальний посібник
Укладач: Каменська Т.Д. - викладач БТЕТ ЛНУ імені Тараса Шевченка
ЗМІСТ
Зміст | сторінка |
ВВЕДЕННЯ 1. ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ 1.1 ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ 1.1.1 Архітектура древнього світу Первісна епоха. Древній Єгипет. Древня Греція Древній Рим 1.1.2 Архітектура епохи феодалізму Візантійська архітектура Романський стиль Готичний стиль Ренесанс. Бароко Класицизм. Рококо 1.1.3 Архітектура епохи капіталізму Стиль модерн Функціоналізм Неокласицизм. Постмодернізм 1.1.4 Сучасні архітектурні стилі 1.1.5 Хмарочоси. Загадки багатоповерхівок. 1.2 РУСЬКА АРХІТЕКТУРА 1.2.1. ІX-XIVст.ст. 1.2.2. XV - XVII ст.ст. 1.2.3. Перша половина XVIIIст. 1.2.4. Друга половина XVIII – перша третина XIXст. 1.2.5. Середина XIX – початок XX століть 1.2.6. Радянська архітектура 1.2.6.1. 1917 – 1932 рр. 1.2.6.2. 1933 – 1955 рр. 1.2.6.3. 1956 – 1990 рр. 1.2.6.4. Кінець XX ст. - початок XXI ст. 2. КОМПОЗИЦІЯ, АРХІТЕКТУРНІ КОНСТРУКЦІЇ І ДЕКОРАТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ БУДИНКІВ 2.1. Основи архітектурної композиції 2.1.1. Основні властивості архітектурно-просторових форм 2.1.2. Художні засоби створення єдності архітектурної композиції 2.1.3 Види архітектурної композиції. Зв'язок інтер’єра із зовнішнім виглядом будинку й архітектурним ансамблем 2.1.4. Ландшафтна й садово - паркова архітектура. 2.2 Класифікація будинків 2.2.1. Функціональне призначення і види будинків 2.2.2. Житлові будинки 2.2.3. Вимоги, які пред’являють до будинків 2.3 Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків 2.3.1. Конструктивні схеми будинків і матеріали несучих конструкцій 2.3.2. Класифікація будівельних матеріалів 2.3.3. Загальні відомості про конструктивні елементи будівель 2.3.4. Підземна частина будівлі 2.3.5. Несучий остов споруди | |
2.3.6. Огороджувальні конструктивні елементи будинків 2.3.7. Підлога 2.3.8. Дахи. Підвісні стелі 2.3.9. Вікна і двері 2.3.10. Сходи, пандуси, ескалатори 2.3.11. Спеціальні елементи будинків 2.4 Декоративні елементи будинків 2.4.1. Декоративні елементи в дерев'яному зодчестві 2.4.2. Декоративна штукатурка, лицювальна цегла 2.4.3. Керамічні матеріали й вироби 2.4.4. Лицювальні матеріали на основі скла 2.4.5. Металеві декоративні елементи 2.4.6. Полімерні лицювальні матеріали 3. АРХІТЕКТУРНО - ОБ'ЄМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ 3.1. Методика і техніка архітектурного проектування СЛОВНИК АРХІТЕКТУРНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК |
СТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ
СТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ
Архітектура древнього світу
Архітектура епохи феодалізму
РУСЬКА АРХІТЕКТУРА
Радянська архітектура
Рр.
Початком революційних змін в архітектурі була зміна призначення ряду будинків: в палацах розташовувались установи, в особняках – робочі клуби, дитячі садки і т.п.
Одразу після революції були створені проекти реконструкції Москви і Петрограду, проекти міст майбутнього. Пошуки нових шляхів рішення проблем в архітектурі велися у різних напрямках: в галузі містобудівництва, стандартизації і типізації, основ архітектурної освіти і т.п. Одні архітектори проповідували вічність законів класичного зодчества , інші виражали архітектуру в зонтичних формах, прагнучи порвати з традиціоналізмом.
Контрасти в історії архітектури проявилися у діалектиці історизму і авангардизму.
Найбільш впливовою течією вітчизняної культури ХХ ст. була неокласика. Прибічники неокласики розглядали модерн як антихудожню течію, в той час у багатьох європейських країнах новаторські течії були спадково з ним пов’язані.
Прибічники історизму в архітектурі прагнули створити в середовищі майбутнього знаки історичної пам’яті. Вони часто зверталися до спадщини зодчих часів Великої французької революції.
Водночас з цім в країні розвивалися ліві новаторські течії. В період 1912 – 1922рр. переважало ліве образотворче мистецтво, а в період 1922 – 1932рр. – новаторська течія архітектури. Концепціями, які створювали стиль першого періоду були конструктивізм і супрематизм. Конструктивізм передбачав конструкторсько – винахідний початок, конструювання в нутрі, супрематизм пропонував пошуки нового стилю через геометризацію форм, через колір, через створювання системи нових форм. Однак якість матеріалів і будівельних робіт відставало від нових архітектурних ідей. В 1925р. виникли перші проекти соціалістичних міст на базі промислових гігантів перших п’ятирічок: Запоріжжя, Кузнецьк, Магнітогорськ. Будували нові міста комплексно: разом з житловими будинками зводили підприємства, магазини, дитячі заклади, школи, клуби і т.ін.
Архітектурною спорудою світового рівня являлася будівля Дніпрогесу в Запоріжжі, величний образ якого характерний для першого етапу радянської архітектури.
Розвиток промисловості визвало бурний ріст міського населення. Сформувався новий тип чотирьох- і п’ятиповерхового багатоквартирного секційного житлового будинку. В цей час будувалися нові типи суспільних будинків – робочі клуби: в Москві – Палац культури Пролетарського району, Клуб імені Русакова. До кінця 20-х років палац отримав значення символу перемоги нового суспільного строю. Прикладом синтезу тенденцій авангарду і історизму став Мавзолей В.І.Леніна на Красній площі в Москві. Ярусність і пірамідальний силует, які йдуть від древніх архетипів меморіальних споруд, поєднані в його композиції з лаконізмом форми, яка притаманна авангардній архітектурі 20-х років ХХст.
До середини 30-х років направленість в архітектурі змінилася. Архітектори звернулися до класичної спадщині як арсеналу композиційних принципів , прийомів і форм. Задача, яку поставила перед архітектурою влада, містила в собі створення «нового ампіру» - 20-річного послідовного розвитку «стилю сталінської імперії».
Рр.
Радянська архітектура передвоєнного часу характеризується монументалізацією архітектурного образу, парадною імпозантністю. Велику роль в створенні стилю цього періоду відіграє об’явлений на початку 30-х років конкурс на розробку проекту Палацу Рад в Москві. В другому турі конкурсу головними нагородами були відмічені проекти, які прагнули до романтизированому класицизму і ар-деко. Гасло до виконання «як нових, так і кращих прийомів класичної архітектури» був прийнятий як програмна вказівка всій радянській архітектурі. В 1939 році почалося будівництво Палацу Рад. Будівництво було перервано війною, але проект вплинув на розвиток архітектури 50-х років.
Перший комплексний Генеральний план Москви, затверджений у 1935 році, передбачав розширення території Москви зі зберіганням радіально-кільцевої структури, яка склалася історично, але з корінним переплануванням вулиць та площ.
Житлові території формувалися у вигляді збільшених кварталів, які об’єднувалися в планіровочні райони і мали комбінати побутового обслуговування. Почалося будівництво метрополітену, перша черга якого почала діяти в 1935р.
Особливо цінним став досвід зведення житлових будинків поточно - швидкісним методом, будинків з великих блоків.
Будівництво, яке було розгорнуто по всій країні перервалося війною 1941-1945рр.
Відновлення, будівництво і реконструкція міст після війни вимагали наукового обґрунтування величезного об’єму проектно-планувальних робіт, розробки схем і проектів районного планування. Формування нового архітектурного обліку міст і сіл у післявоєнний період йшло в короткі строки, вже в першої половині 50-х років зруйновані міста і села загалом були відновлені.
У 1947р. було прийнято рішення про будівництво в Москві висотних будинків як символу перемоги у Великій Вітчизняній війні.
В цей час були збудовані в Москві житлові будинки за проектами І Жолтовського на Смоленській площі та Великій Калузькій вулиці, які були вирішені на основі розробки тем класики. В багатоповерхових будинках, збудованих за проектами І Жолтовського, на фасадах з рівномірною сіткою вікон відтворена структура ренесансної системи при організації сучасного житла.
Важливу роль в післявоєнної архітектурі відіграє типове проектування, яке тримало розвиток в 1945 – 1954рр. Це був час створення нової методології типового проектування – серійного метода при централізованому виготовленню уніфікованих елементів.
Рр.
Для 60- років характерним є впровадження методів науки в творчі області, розвиток структурно-топологічних досліджень, прагнення до точності формулювань, виводів, визначень, часу НТР. Типовим в цей час є захоплення просторово – трансформованими решітчастими конструкціями, збірними елементами, де домінують сітчасті орнаменти, які позбавлені акцентів. Це привело до появлення методів машинного проектування., типологічної однаковості і стандартизації в сфері будівельного мистецтва і архітектури.
Створюються великі житлові масиви переважно на вільних міських землях. Почалося будівництво багатоповерхових односекційних великоблочних будинків баштового типу.
Для архітектури 70-х років характерна прагнення в область екології людини. При створенні загальноміських ансамблів творчо опановувався історичний досвід, враховувався зв'язок міста з природним оточенням. Основу архітектури міст формує житлове і культурно-побутове будівництво. Генеральний курс на типізацію в масовім будівництві та розвитку індустріального будівництва будинків дозволив набагато швидше вирішувати проблему забезпечення населення житлом.
В 1976 році почалося будівництво об’єктів до XXII Олімпіади 1980 року в Москві. Деякі з будованих олімпійських об’єктів є унікальними за своїм архітектурним і інженерно-технічним рішенням, технологічним обладнанням (критий спортивний стадіон і басейн «Олімпійський» на проспекті Міра, критий велотрек в Крилатському, міжнародний поштамт на Варшавському шосе та ін.).
Архітектура кінця 70-х – початку 80-х років відзначена зростанням рівня майстерності. Архітектурна практика переходить на більш високий рівень розвитку, характерною рисою якого є комплексне рішення її задач архітекторами, конструкторами, будівельниками, економістами, робітниками промисловості будівельних і оздоблювальних матеріалів, в тому числі житлобудівельних заводів, соціологами, медиками і іншими працівниками суміжних професій.
Форму в архітектурі стало визначати культурно-історичне середовище, більше стало приділятися уваги до історично-культурним традиціям. Особливу увагу приділяли новим тенденціям в розвитку будівництва міст, своєрідності міст і селищ, питанням охорони архітектури історичних районів, ландшафтній архітектурі.
КОМПОЗИЦІЯ, АРХІТЕКТУРНІ КОНСТРУКЦІЇ І ДЕКОРАТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ БУДИНКІВ
Класифікація будинків
Конструктивні схеми, матеріали і елементи будинків
Спеціальні елементи будинків
Ґанок.Рівень підлоги першого поверху повинен буди не менше ніж 150мм вище за рівень спланованої землі, або тротуарунавколо будинку.Як правило, цей показник дорівнює 300 – 600мм, тому перед вхідними дверима в будинок споруджують ґанок: вхідні сходи і навіс над ними. При двох сходинках і більше під ґанок підводять самостійний фундамент у вигляді поперечних та повздовжніх стін, на які спираються костури або сходинки.
Веранда.В малоповерхових будинках улаштовують літні (неопалювальні) приміщення у вигляді веранд – одно- або двохповерхових каркасних прибудовок з максимальним заскленням стін. Фундаменти під несучі конструкції веранди стовбчасті, бутобетоні або бетонні. Засклення одинарне, перепльоти відчиняються. Веранди з частковим заскленням або без нього називають терасами.
Балкони, лоджії, еркери формують художній образ будинку, тому їх форму, пропорції, ритм розташування уважно проробляється архітектором. В південних районах балкони і лоджії є сонцезахисними елементами.
Балкони.Балкони – площадки, які огороджені перилами, різні по розмірам і формі в плані, вони виступають за межі зовнішньої стіни на 0,8 – 0,9м на рівні міжповерхового перекриття. Вони можуть призначатися як для окремих кімнат так і для декількох кімнат або квартир. Улаштовують і стрічкові балкони, які розділені поперечними стінками – екранами або бар’єрами на окремі ділянки. Балкони роблять за чотирма схемами: консольна плита, яка затиснута стіною; плита спирається на кронштейни, які вроблені в стіну; плита спирається на стойки; плита кріпиться на тяжах (вертикальних або поверхово похилих). Обгороджують балкони металевою решіткою, суцільною стіною з цегли або залізобетону з отворами в нижній частині для стоку дощової води, хвилястим склопластиком по металевому каркасу, пластмасовими плитами і т.ін
Лоджія.Лоджія врубається всередину об’єму будинку, створюючи западаюче, відкрите зі сторони фасаду приміщення. Розрізняють три типа лоджій: западаючи, тобто повністю розташовані в габаритах будинку; частково западаючи в площину зовнішньої стіни; навісні (виносні), які виступають повністю з площі зовнішніх стін будинку. В перших двох типах залізобетонні стіни лоджії є несучими. В виносних стінки лоджії навісні.
Еркер.Еркер являє собою винесену з площі фасаду частину житлової кімнати, яка освітлюється одним або декілька ми вікнами. Еркери особливо ефективні у північних районах, оскільки приміщення отримує додаткову інсоляцію. Еркери дозволяють урізноманітнити форму фасадів, пластично збагачувати їх. В плані еркери роблять прямокутними, трикутними, трапецевидними, півколом. Стіни еркеру зазвичай мають широкі вікна або суцільне засклення. Еркери улаштовують як на всю висоту будинку , так і на один або декілька поверхів.
Рис.2.14. Конструкції спеціальних елементів житлових будинків:
а – балкон, б – лоджія, в - еркер
Рис.12
Колонада –ряд колон, які з’єднані горизонтальним перекриттям.
Консоль –конструкція, жорстко закріплена одним кінцем при вільному іншому, або частина конструкції, що виступає за опору.
Контрфорс –підпорка, стовповидний виступ стіни , який завершує її будову (рис.13)
Конха –півсклепіння, півкупол.
Рис.13
– Конец работы –
Используемые теги: Історія, архітектури, Історія, архітектурних, стилів0.073
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ. ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНИХ СТИЛІВ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов