На початку 90-х років XIX століття в Бельгії, Франції, Голландії, Австрії, Німеччині майже одночасно виник як реакція на еклектику новий стиль - модерн (франц. - сучасний), що поривав з історичною наступністю у світовому мистецтві. Для нього характерні проста виразність плавних ліній (плавні вигини стін і складні криволінійні обриси деталей, вікон, дверей), мальовничість колірних рішень, використання нових матеріалів - бетону, сталі, кераміки, звільнення від симетрії й класичних форм, у тому числі ордерів. Ідеологом нового стилю в архітектурі був бельгієць Ван де Велде, який працював в Німеччині. В творчості іспанського архітектора А.Гауді (1852 -1926) навіть несучі конструкції мають силует «текучих ліній). В стилі модерн будувалися міські особняки і заміські вілли. (Рис. 24)