Вивчення першого питання слід розпочати з розгляду історії становлення держави Київська Русь. Необхідно акцентувати увагу на тому, що основою формування давньоруської культури стала культурна спадщина східних слов’ян. Значний вплив на її розвиток спричинило прийняття християнства та візантійські традиції [4, с. 43 – 44].
Друге питання стосується освіти в Київській Русі, розвиток якої спричинила християнизація. Варто проаналізувати основні типи шкіл, предмети, що тут вивчали, а також рівень освіченості населення [4, с. 36 – 39].
Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява писемної літератури в результаті поширення писемності. Необхідно зупинитися на аналізі основних літературних жанрів і найвизначніших пам’яток давньоруської літератури, як от: „Повість минулих літ”, „Слово о полку Ігоревим”, „Києво-Печерський патерик”, „Слово про закон і благодать”, „Повчання Володимира Мономаха”, „Руська правда” та ін. [4, с. 39 – 43].
Архітектуру Київської Русі доцільно аналізувати за основними її типами (культова, фортифікаційна, світська). Потрібно відзначити візантійські впливи на давньоруську архітектуру та дослідити виникнення власних архітектурних шкіл – київської, чернігівської, переяславської, галицької, а також назвати визначні архітектурні пам’ятки того часу [4, с. 44 – 48].
Образотворче мистецтво Київської Русі необхідно розкрити через характеристику таких його жанрів, як мозаїка, фреска, іконопис, книжкова мініатюра та рельєфна скульптура [4, с. 48 – 52].
При підготовці до шостого питання, бажано дослідити рівень розвитку наукових знань, поширених у Київській Русі, прослідкувати їх зв’язок із практичною діяльністю та повсякденним життям [7, с. 394 – 398].
Ключові поняття: теоцентризм, світоглядний синкретизм, патерик, апокриф, літопис, агіографія, дитинець, посад, культова, світська, фортифікаційна архітектура, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра, іконопис.