Тема 12. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права Німеччини

(6 год.)

Лекція 6. Утворення та загальна характеристика буржуазної держави і права Німеччини(2 год.)

Німецька роздрібленість і проблема німецького об’єднання на поч. ХІХ ст. Віденський конгрес 1815 р. та його рішення. Німецький союз. Посилення Прусії. Митна унія 1834 р.

“Весна народів” і німецькі землі. Згортання буржуазно-демократичної революції в Прусії. Конституція 1848 р. Трикласний виборчий закон 1849 р. Пруська Конституція 1850 р. Соціально-політичні наслідки поразки буржуазної революції 1848-1849 рр. в Німеччині.

Австро-прусська війна 1866 р. Утворення Північнонімецького союзу. Конституція 1867 р.

Франко-прусська війна. Проголошення Німецької імперії. Анексія Ельзасу та Лотарінгії. Конституція 1871 р.

Конституційне закріплення панування Прусії в Німецькій імперії. Становлення єдиного загальнонімецького права. Цивільне уложення 1900 р.

Революція 1848 р. в Австрії. Відміна панщини. Конституція 1849 р. Придушення угорського повстання. Жовтневий диплом 1860 р.

Австро-угорський компроміс 1867 р. Державний устрій дуалістичної Австро-Угорської монархії. Галицький сейм.

Розвиток Німеччини у першій половині ХІХ ст. Буржуазні реформи та формування парламенту. Віденський конгрес 1815 р. Митний союз держав. Утворення імперії в Німеччині. Характеристика органів виконавчої влади та державного управління. Конституція Німецької імперії 1871 р. Розвиток права Німеччини в ХІХ ст. Торговельне уложення 1897 р. Кримінальне уложення Північнонімецького союзу 1869 р.

Буржуазно-демократична республіка в Німеччині. Протистояння уряду і Рад. Баварська радянська республіка (1919 р.). Версальський мирний договір. Веймарська конституція 1919 р. та її політико-правова оцінка.

Семінар 5. Держава та право буржуазної Німеччини -2 год.

План

1.Особливості розвитку Німеччини у першій половині XIX ст.

2.Реформи в Прусії. Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких держав.

3.Північнонімецький союз. Утворення імперії. Конституція 1871 р.

4.Державний лад Німеччини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

5.Джерела та основні риси права Німеччини нового періоду.

 

Завдання для самостійної роботи( 2 год.)

Підготуйте короткі письмові відповіді (до 1 стор. комп'ютерного або 1-2 стор. рукописного тексту на кожне) на наступні завдання: на яких принципах базувалося буржуазне право? Якими рисами характеризується континентальна правова система? Які характеристики притаманні англосаксонській правовій системі? Німецьке цивільне уложення та його характеристика; Дайте характеристику Кримінальному уложенню Німеччини 1871 року; німецьке цивільне право, його особливості; Конституція Німеччини 1871 року.

Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:

 

1. На яких основоположних принципах відбувалося становлення буржуазного права?:

а) єдності закону;

б) юридичної рівності;

в) законності;

г) свободи;

д) усі вказані відповіді вірні.

 

2. Укажіть, яке з наведених положень вірне:

а) англосаксонські правові системи чітко розмежовують право матеріальне і процесуальне;

б) головним джерелом континентальної системи права виступає закон;

в) у державах континентальної системи права – закон і право не є тотожними;

г) судовий прецедент виступає джерелом права в обох правових системах.

 

3. Джерелами Цивільного кодексу Франції 1804 року були:

а) кутюми;

б) революційне законодавство;

в) юридична доктрина післяреволюційного часу;

г) рецептоване римське право;

д) усе разом узяте.

 

4. До консервативно-реакційних характеристик Кримінального кодексу Франції 1810 року слід віднести:

а) відновлення такого виду покарання, як довічна каторга;

б) запровадження смертної кари з попереднім відрубуванням руки;

в) застосування депортацій в колонії;

г) усе разом узяте.

 

5. Після створення Німецького союзу держав (1814 р.) найвищим органом обєднання німецьких держав став:

а) союзний сейм (бундесрат);

б) союзна рада;

в) бундестаг;

г) рейхстаг.

 

6. Конституція Прусії 1850 року була прийнята:

а) Національними зборами;

б) рейхстагом;

в) Установчими зборами;

г) референдумом.

 

7. Після свого утворення у 1867 році Австро-Угорська імперія мала форму правління у вигляді:

а) дуалістичної монархії;

б) президентської республіки;

в) конституційної монархії;

г) парламентської монархії.