дворищі. Проте слово "смерд" вживалося і в іншому, ширшо-
му значенні: воно означало все населення крім князя, всіх
княжих підданих. Економічне становище смердів було різним.
"Руська Правда" признає у смердів рухоме і нерухоме майно і
навіть холопів, що теж належали до майна. Смерди господа-
рювали в основному на своїй землі, що є свідченням їхньої еко-
номічної самостійності.
Поруч з цим повноправним і економічно незалежним се-
лянством існувало інше — залежне, безземельне, що працю-
вало на чужій землі і внаслідок своєї економічної залежності
було обмежене у політичних правах. Джерела подають нам
інформацію про деякі з них.
Ізгої — люди без суспільного становища, що з різних при-
чин вийшли з тієї соціальної групи, до якої належали, та не
ввійшли до іншої. Вони вважалися вільними, проте не мали
власного господарства, часто осідали в чужих дворах, при цер-
квах. Аналогічним було становище сябрів.
Закупи (відомі із "Руської Правди", як наймити) — це люди,
які відробляли позичені гроші — "купу" або наймалися на
роботу, попередньо беручи плату. Закупи жили або у дворі пана,
або у своєму власному господарстві. Ті закупи, які виконува-
ли хліборобську роботу, називалися рільними закупами. За-
куп, безперечно, був вільною людиною. Він мав своє майно,
рухоме або нерухоме, особисто відповідав за свої вчинки, а не