Торгівля. У господарському житті Київської Русі важливе
значення мала торгівля: внутрішня і особливо зовнішня. Внут-
рішня торгівля забезпечувала обмін між сільськогосподар-
ськими і ремісничими виробниками. Велася вона переважно
на міських торгах, у визначені дні тижня, у більших містах —
щоденно. На торгах можна було придбати зерно, хліб, овочі,
фрукти, рибу, м'ясо, молоко, сіль, а також ремісничі вироби. У
цілому внутрішня торгівля розвивалася повільно.
Зовнішня торгівля була краще розвиненою. Через Київську
проходило кілька міжнародних торговельних шляхів,
серед яких особливе місце займав шлях "із варяг у греки".
Проходив він по Дніпру, його притоках, з'єднував Балтійське
і Чорне моря. На цьому шляху виросли великі міста: Київ,
Великий Новгород (на Дніпрових притоках: Смоленськ, Лю-
беч, Чернігів, Вишгород) таін. Новгородські купці торгували з
німцями, нідерландцями. Добиралися до Уральського хребта,
де скуповували хутро, шкіри та іншу сировину і збували її в
прибалтійських країнах. З вигодою торгували із киянами.
Важливими торговими шляхами були Соляний і Залозний,
які з'єднували Київську Русь з Кримським узбережжям Чор-