У процесі Національно-визвольної революції, яка розпоча-
лася у 1648 р., відбулися величезні зміни у соціально-еконо-
мічному житті України. Внаслідок селянських повстань і воєн-
них успіхів Війська Запорізького магнати і значна частина
шляхти були змушені залишити Наддніпрянщину. Разом з
ними відступав також і державний апарат шляхетської Поль-
щі. У 1652 р. Правобережжя та Лівобережжя остаточно були
очищені від польських панів. Феодальне землеволодіння збе-
рігалося за православними монастирями та дрібною шляхтою.
Таким чином було ліквідоване велике і середнє землеволоді-
ння на території, підлеглій Війську Запорізькому. Величезні
земельні простори, маєтності магнатів Потоцьких, Вишневець-
ких та ін. переходять у користування нових власників: ко-
зацької старшини, козаків, селян, міщан. На зміну великому
феодальному землеволодінню приходить дрібне, вільне земле-
володіння фермерського типу, яке домінувало у козацько-
гетьманський період.
Характерною стала займанщина з боку козаків і селян, по-