Значним досягненням у процесі індустріалізації України
стало будівництво Харківського та Луганського паровозобудів-
них заводів, на яких було збудовано до 1900 р. 233 паровози.
Процес монополізації став особливо активним на початку
XX ст. Переломним моментом стала економічна криза 1900—
1903 рр., внаслідок якої збанкрутіли сотні дрібних і слабких
підприємств, натомість виник ряд великих монополістичних
об'єднань: "Продамет", "Продвагон", "Продвугілля" та інші.
Монополії проникли в усі сфери господарства. Напередодні
першої світової війни в Україні не було вже жодної важли-
вої галузі промисловості, в якій так чи інакше виробництво
не було б монополізоване. За рівнем концентрації промисло-
вого виробництва Україна вийшла на початку XX ст. на одне
з перших місць у світі. Підприємці, в основному чужинці,
монополізуючи виробництво, встановлювали ціни на готову
продукцію, забезпечували високі прибутки шляхом жорсто-
кої експлуатації трудового люду.
Таким чином, ставши на шлях індустріалізації, Україна
зробила значний поступ уперед у своєму розвитку. Вона пере-
творилася в один з найрозвинутіших у промисловому відно-
шенні районів імперії. Тут склалися такі великі промислові
центри загальноімперського значення, як Донецький вугіль-
но-металургійний, Криворізький залізорудний і Нікопольський
марганцевий басейни та Південно-Західний цукровобуряковий
район. Однак докорінних змін в економіці не відбулося. У
зв'язку з початком першої світової війни індустріалізація в
Україні так і залишилася незавершеною. До того ж царський
уряд проводив колонізаторську політику щодо України, мало
цікавився її економічними проблемами. Виробництво заліз-
ничних рейок, яке в Україні становило більше 75% від загаль-
нодержавного, переважно обслуговувало Російську імперію з