Росії у вугіллі й металі. На решту території України (22,5 млн
чол.) припадало лише 22% асигнувань на нове промислове бу-
дівництво.
Отже, розвиток промисловості в Україні повинен був і на-
далі йти у старому напрямі, що сформувався ще у царські часи.
І тоді, і тепер роль України зводилась до забезпечення Росії
паливом, необробленим металом і важким прокатом. Наступні
п'ятирічки не внесли суттєвих змін — в другій п'ятирічці
Україні припало ще менше коштів, лише 16,7% від загальної
суми по Союзу, а в передвоєнні роки — 14,5%. Частка ж Росії
зросла до 71%.
Основними джерелами індустріалізації були: націоналі-
зація промисловості, збільшення прямих і непрямих податків,
використання трудового ентузіазму трудівників і примусової
праці політичних в'язнів, колективізація сільського господар-
ства, конфіскація церковного і монастирського майна, прибут-
ки від зовнішньої торгівлі та інші.
На відміну від розвинених країн світу, індустріалізація
здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населен-
ня, а навпаки, споживання промислової продукції населенням
обмежувалося. Сама держава ставала не тільки власником
створюваних промислових об'єктів, а й споживачем її про-
дукції: в основному зброї та засобів виробництва. Фінансові