Район (6, 5 млн чол. населення), отже — для задоволення потреб

Росії у вугіллі й металі. На решту території України (22,5 млн

чол.) припадало лише 22% асигнувань на нове промислове бу-

дівництво.

Отже, розвиток промисловості в Україні повинен був і на-

далі йти у старому напрямі, що сформувався ще у царські часи.

І тоді, і тепер роль України зводилась до забезпечення Росії

паливом, необробленим металом і важким прокатом. Наступні

п'ятирічки не внесли суттєвих змін — в другій п'ятирічці

Україні припало ще менше коштів, лише 16,7% від загальної

суми по Союзу, а в передвоєнні роки — 14,5%. Частка ж Росії

зросла до 71%.

Основними джерелами індустріалізації були: націоналі-

зація промисловості, збільшення прямих і непрямих податків,

використання трудового ентузіазму трудівників і примусової

праці політичних в'язнів, колективізація сільського господар-

ства, конфіскація церковного і монастирського майна, прибут-

ки від зовнішньої торгівлі та інші.

На відміну від розвинених країн світу, індустріалізація

здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населен-

ня, а навпаки, споживання промислової продукції населенням

обмежувалося. Сама держава ставала не тільки власником

створюваних промислових об'єктів, а й споживачем її про-

дукції: в основному зброї та засобів виробництва. Фінансові