Широкого впровадження досягнень НТП, створення нового

господарського механізму. Але невдовзі стало зрозумілим, що

реформування економіки вимагає якісних структурних змін в

радянській економічній моделі.

2. Реформа М. Рижкова—Л. Абалкіна (1987—1989 рр.), сут-

тю якої була формула "самостійність", "самофінансування",

"самоокупність". В основі реформи лежало дві складові:

а) розширення самостійності трудових колективів (було

прийнято закон "Про державне підприємство та об'єднання");

б) розширення сфери дії приватної ініціативи (за закона-

ми "Про кооперацію", "Про індивідуальну трудову діяльність"

та ін.).

3. Концепція переходу до регульованої ринкової економі-

ки (1990—1991 рр.), суттю якої було запровадження під кон-

тролем держави ринкових механізмів. Гострі дискусії вели-

ся про темпи та методи переходу до ринкових відносин (Яв-

лінський, Шаталін).

Спроба економічних реформ не мала позитивного резуль-

тату. Наслідком цього стало подальше падіння виробництва,

продуктивності праці, зубожіння найширших верств населен-

ня, утвердження в держсекторі бартерної економіки, а в ново-

му підприємницькому секторі — "економіки казино", коли

головним стало не виробництво, а продаж товарів в найкоротші

терміни за максимальними цінами з метою отримання макси-

муму прибутку. Гігантськими темпами почав зростати вну-

трішній та зовнішній борг.

Значною перешкодою на шляху реформування економіки

України був її структурний дисбаланс. Зокрема, питома вага

важкої промисловості становила більше 60%. Оборонні галузі

поглинали до 2/3 науково-технічного потенціалу. 95% про-

дукції вироблялося на підприємствах союзного підпорядкуван-

ня. Залежність України від центру була закріплена у союзно-

му фінансовому законодавстві. Закладений у ньому принцип

передбачав вилучення до союзного бюджету основної маси

доходів республіки та послідуючий її перерозподіл поза зв'яз-

ком з вилученою сумою, результатами виробничої діяльності

та розмірами споживання. Так, 1990 р. лише 36,2% витрат

Державного бюджету України покривалися власними дохода-

ми, решта — перерозподілом союзних.

Величезною проблемою для української економіки стала й

Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р. її катастрофічні

екологічні й економічні результати не піддаються точним

оцінкам. Досить сказати, що до початку 1990 р. в Укра'їні було

деактивовано 3,5 млн га орної землі і 1,5 млн га лісу, що ста-

новило близько 12% території республіки. З господарського

обороту вилучено близько 190 тис. га землі. У цілому жерт-

вою радіоактивного зараження стали понад 1000 українських

міст і сіл. Десятки тисяч чоловік змушені були змінити місце

проживання. Число людей, які загинули від радіоактивного

опромінювання та викликаних ним хвороб, на середину 1996 р.

становило більше 32 тис. чоловік, ще 5 тис. повністю втрати-

ли працездатність. Витрати на ліквідацію наслідків Чорно-

бильської катастрофи тільки за період з 1986 по 1989 р. скла-

ли більше 10 млрд доларів, а непрямі витрати — 25 млрд до-

ларів. Щорічно Україна витрачає 800—900 млн доларів для

вирішення чорнобильських проблем.

Значним етапом на шляху до виходу з-під колоніальної

зверхності Москви було прийняття Верховною Радою Украї-

ни 16 липня 1990 р. "Декларації про державний суверені-

тет України", де, серед іншого, було проголошено про верхо-

венство Конституції та законів республіки на своїй території,

виключне право українського народу на володіння, користу-

вання і розпорядження національним багатством України.

Логічним продовженням Декларації про державний сувере-

нітет став закон "Про економічну самостійність Української

РСР", прийнятий 2 серпня цього ж року. Головними принци-

пами економічної політики України було визнано: власність

народу республіки на її національне багатство і національний

дохід; різноманітність і рівноправність різних форм власності

та їхній державний захист; повну господарську самостійність

і свободу підприємництва; введення національної грошової

одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; націо-

нальну митницю, захищеність внутрішнього ринку тощо.

На час, коли Україна приступила до становлення своєї дер-

жавності, особливо помітно тривав спад виробництва в усіх

галузях господарства. Відбувалося зниження продуктивності

суспільної праці та падіння обсягів промислової

Національний дохід у 1990 р. скоротився на 4%,

ще на 13%! Дефіцитом окрім промислових товарів стали м'ясо

молочні продукти, вершкове масло. Зростав "чорний ринок"'

значна частина продукції вивозилася за межі України Піл'

вищення роздрібних цін 2 квітня 1991 р. вдвічі (у січні

1992 р. вони вже перевищували рівень грудня 1990 р. у8 разів

їхнє зростання щонайменше у 1,5 раза перевищувало зростан-

ня доходів) призвело до різкого погіршення життєвого рівня

населення. Оскільки не було проведено належної індексації

вкладів, це підвищення фактично знецінило всі нагромаджен-