господарського механізму. Але невдовзі стало зрозумілим, що
реформування економіки вимагає якісних структурних змін в
радянській економічній моделі.
2. Реформа М. Рижкова—Л. Абалкіна (1987—1989 рр.), сут-
тю якої була формула "самостійність", "самофінансування",
"самоокупність". В основі реформи лежало дві складові:
а) розширення самостійності трудових колективів (було
прийнято закон "Про державне підприємство та об'єднання");
б) розширення сфери дії приватної ініціативи (за закона-
ми "Про кооперацію", "Про індивідуальну трудову діяльність"
та ін.).
3. Концепція переходу до регульованої ринкової економі-
ки (1990—1991 рр.), суттю якої було запровадження під кон-
тролем держави ринкових механізмів. Гострі дискусії вели-
ся про темпи та методи переходу до ринкових відносин (Яв-
лінський, Шаталін).
Спроба економічних реформ не мала позитивного резуль-
тату. Наслідком цього стало подальше падіння виробництва,
продуктивності праці, зубожіння найширших верств населен-
ня, утвердження в держсекторі бартерної економіки, а в ново-
му підприємницькому секторі — "економіки казино", коли
головним стало не виробництво, а продаж товарів в найкоротші
терміни за максимальними цінами з метою отримання макси-
муму прибутку. Гігантськими темпами почав зростати вну-
трішній та зовнішній борг.
Значною перешкодою на шляху реформування економіки
України був її структурний дисбаланс. Зокрема, питома вага
важкої промисловості становила більше 60%. Оборонні галузі
поглинали до 2/3 науково-технічного потенціалу. 95% про-
дукції вироблялося на підприємствах союзного підпорядкуван-
ня. Залежність України від центру була закріплена у союзно-
му фінансовому законодавстві. Закладений у ньому принцип
передбачав вилучення до союзного бюджету основної маси
доходів республіки та послідуючий її перерозподіл поза зв'яз-
ком з вилученою сумою, результатами виробничої діяльності
та розмірами споживання. Так, 1990 р. лише 36,2% витрат
Державного бюджету України покривалися власними дохода-
ми, решта — перерозподілом союзних.
Величезною проблемою для української економіки стала й
Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р. її катастрофічні
екологічні й економічні результати не піддаються точним
оцінкам. Досить сказати, що до початку 1990 р. в Укра'їні було
деактивовано 3,5 млн га орної землі і 1,5 млн га лісу, що ста-
новило близько 12% території республіки. З господарського
обороту вилучено близько 190 тис. га землі. У цілому жерт-
вою радіоактивного зараження стали понад 1000 українських
міст і сіл. Десятки тисяч чоловік змушені були змінити місце
проживання. Число людей, які загинули від радіоактивного
опромінювання та викликаних ним хвороб, на середину 1996 р.
становило більше 32 тис. чоловік, ще 5 тис. повністю втрати-
ли працездатність. Витрати на ліквідацію наслідків Чорно-
бильської катастрофи тільки за період з 1986 по 1989 р. скла-
ли більше 10 млрд доларів, а непрямі витрати — 25 млрд до-
ларів. Щорічно Україна витрачає 800—900 млн доларів для
вирішення чорнобильських проблем.
Значним етапом на шляху до виходу з-під колоніальної
зверхності Москви було прийняття Верховною Радою Украї-
ни 16 липня 1990 р. "Декларації про державний суверені-
тет України", де, серед іншого, було проголошено про верхо-
венство Конституції та законів республіки на своїй території,
виключне право українського народу на володіння, користу-
вання і розпорядження національним багатством України.
Логічним продовженням Декларації про державний сувере-
нітет став закон "Про економічну самостійність Української
РСР", прийнятий 2 серпня цього ж року. Головними принци-
пами економічної політики України було визнано: власність
народу республіки на її національне багатство і національний
дохід; різноманітність і рівноправність різних форм власності
та їхній державний захист; повну господарську самостійність
і свободу підприємництва; введення національної грошової
одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; націо-
нальну митницю, захищеність внутрішнього ринку тощо.
На час, коли Україна приступила до становлення своєї дер-
жавності, особливо помітно тривав спад виробництва в усіх
галузях господарства. Відбувалося зниження продуктивності
суспільної праці та падіння обсягів промислової
Національний дохід у 1990 р. скоротився на 4%,
ще на 13%! Дефіцитом окрім промислових товарів стали м'ясо
молочні продукти, вершкове масло. Зростав "чорний ринок"'
значна частина продукції вивозилася за межі України Піл'
вищення роздрібних цін 2 квітня 1991 р. вдвічі (у січні
1992 р. вони вже перевищували рівень грудня 1990 р. у8 разів
їхнє зростання щонайменше у 1,5 раза перевищувало зростан-
ня доходів) призвело до різкого погіршення життєвого рівня
населення. Оскільки не було проведено належної індексації
вкладів, це підвищення фактично знецінило всі нагромаджен-