У другій міжвоєнній декаді в господарстві розвинутих країн
відбулися важливі зміни, викликані завершальним ходом
індустріалізації, економічною кризою та її наслідками. Дер-
жава в цей період стала одним із визначальних чинників
економічного життя, брала на себе дедалі більші економічні
функції. Почалася заміна ринкових структур, які розвалюва-
лися під час кризи, державним регулюванням і навіть плану-
ванням. Методи і мета державного втручання у національні
господарства відрізнялися у різних країнах. У СРСР, наприк-
лад, економічна політика стала взагалі антиподом ринкової.
В індустріальне розвинутих країнах справа не дійшла до по-
вної ліквідації ринкових відносин, а ступінь державного ре-
гулювання суттєво відрізнявся.
Сполучені Штати Америки. "Новий курс" Ф. Рузвельта.
Економічна катастрофа початку 30-х років за своїми кіль-
кісними показниками була у США не менш глибока, ніж у
Німеччині. Однак у США ресурси для відновлення і подаль-
шого розвитку господарства виявилися більшими. При цьому
ступінь втручання американської держави в економіку був
таким же, як і в Німеччині, проте мета державного втручання,
наслідки втручання виявилися зовсім іншими.
Вихід з економічної кризи у США тісно пов'язаний з іме-
нем президента Франкліна Делано Рузвельта, який чотири рази
„„*іґ„—,. ^.^^..^^лі^и^іі.!. пандит па ц,си Іюит. програма ви-
ходу із кризи відома під назвою "новий курс". Фактично це
передвиборна програма Ф. Рузвельта. Здійснювався "новий
курс" упродовж 1933 —1938 рр.
Перший етап чинності "нового курсу" тривав з 1933 по
1934 рр. Насамперед проведено реформи у фінансово-кредит-
ній сфері. У березні 1933 р. було закрито всі банки країни, при-
пинено обмін банкнот на золото, яке взагалі вилучалося з обігу.
Ф. Рузвельт здійснив екстренну програму порятунку бан-
ківської системи, допомагаючи перспективним банкам. Кредит-
ним установам США, між іншим, заборонялося поєднувати
депозитні операції з торгівлею акціями, чим розмежовувався
ринок довготермінових і короткотермінових кредитів. Скла-
довою частиною банківської реформи було страхування дріб-
них і середніх депозитів.
У 1933 р. було прийнято закон про відбудову промисловості
(НІРА). Він передбачав запровадження у різних галузях проми-
словості "кодексів чесної конкуренції", які фіксували ціни на
продукти, рівень виробництва, розподіляли ринки збуту, вста-
новлювали розміри заробітної платні тощо. Основне призна-
чення кодексів — підтримка конкурентоздатного виробництва.
У тому ж році розпочав діяти закон про регулювання сіль-
ського господарства (ААА), спрямований на підвищення цін
на сільськогосподарську продукцію. Документ, серед інших
заходів, передбачав надання грошової компенсації фермерам,
які скорочували зернові посіви і поголів'я худоби. Тимчасові
труднощі уряд компенсував відповідною фінансовою підтрим-
кою. Здійснювалися заходи з інтенсифікації, механізації сіль-