На кошти держави було розгорнуто будівництво автострад,
що дозволило відразу різко скоротити чисельність безробітних
та пожвавило будівельну індустрію.
Із середини 30-х років основна увага була зосереджена на
прискореному розвитку військової промисловості. Лозунг "гар-
мати замість масла" став наріжним каменем внутрішньої
політики фашистської Німеччини. За 1933—1938 роки вій-
ськові витрати зросли з 620 млн до 15,5 млрд рейхсмарок. З
метою стимулювання економічного росту вводилися податкові
пільги. При одночасному зростанні витрат та зниженні подат-
ків виник дефіцит бюджету, який покривався випуском папе-
рових грошей. Щоб не допустити інфляції та зростання цін,
уряд ввів контроль над цінами та зарплатою. Почався посту-
повий перехід до карткової системи розподілу. Це ще більше
посилило масштаби державного регулювання економіки.
Особливістю економіки нацистської Німеччини було те, що
всі підприємства були об'єднані в галузеві картелі і підпоряд-
ковані Імперському міністерству господарства. У 1936 р. було
прийнято чотирирічний план розвитку військової промисло-
вості Німеччини, а уповноваженим з його реалізації призна-
чено Германа Герінга. Створене ним відомство взяло під кон-
троль всю економіку країни. Заводи державного концерну
"Герман Герінг" виплавляли більше 7 млн т сталі, на них