ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ ХVІІІ СТ.

Загальна характеристика суспільно-політичної ситуації в другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття на українських землях в межах Російської імперії. Ліквідація залишків козацького автономізму. Ідеї слов’янської федерації в діяльності Українських декабристів.

Концепція абсолютизму С. Яворського. Ідея піраміди влади. Концепція аристократично-мілітаристичної держави. Захист інтересів церкви, її влади в духовному житті суспільства. Проблема співвідношення світ­ської і духовної влад. Юрисдикційна рівність церк­ви і держави - інституцій, які мають свої сфери впливу і не втручаються у справи одна до одної. Ідея сильної централізованої влади монарха.

Теорія освіченої монархії Ф. Прокоповича. Ідея зміцнення світської центральної влади, її незалежності по відношенню до церковної. Теорію природного права і суспільного договору. Плюралістичний підхід до визначення причин існування державної влади. Залежність форм правління від народної угоди. Монархія, демократія, ари­стократія. Переваги абсолютної спадкоємної монархії.

Вчення про громадянське природне право М. Козачинського. Природне право як інтегральна частина людської природи, пізнавану лише людським розумом. Основні природні права людини: право на життя, сво­боду совісті, приватну власність, право вибору. Свобода як фундамен­т будь-якої форми правління. Де немає вибору, там немає свободи. Виправдання соціальної нерівності. Класифікація воєн на зовнішні, внутрішні, громадянські, оборонні, агресивні тощо. Вплив концепції природних прав людини і гро­мадянина М. Козачинського на філософію Г. Сковороди.

Концепція природного права і суспільного договору Я. Козельського. Особливість теорії природного права Я. Козельського. Теорія суспільної угоди. Республіканізм. Погляди в галузі міжнародного права. Прогресивність переходу людства до громадянського стану. Гарантія свободи у суспільстві законом і суспільним договором. Божественні, натуральні, всесвітні та громадянські закони. Громадянські закони як основа суспільного договору. Справедливі і несправедливі закони. Соціальна структура суспільства як основа стабільності суспільства. Класифікація воєн за критерієм їх рушійних мотивів. Концепція ідеальної організації держави Я. Козельського як своєрідна вершина української політичної думки гетьманської доби.

Проект реформ державних і правових установ С.Десницького. Права людини у галузі «природної юриспруденції» С. Десницького: 1) права природні, «які людина має для захисту свого тіла, честі, гідності і власності»; 2) права набуті, що «виникають у суспільстві від різного стану і звання людей» у сферах влади «законодавчої, судительної і каральної»; 3) права, що «виникають від різних і взаємних справ між обивателями»: «власність, право дозволене, спадкоємство, застава, особливі та інші персональні привілеї, контракт і подібне контрактові право»; 4) права, «що належать до благоустрою і добробуту, зручного утримання і безпеки обивателів, до запобігання внутрішнім заворушенням і до захисту від ворожих нападів». Заперечення договірної теорії походження держави. Історично послідовна зміна «стану» людства. Питання приватної власності. Форми держави: феодальне правління, монархія, деспотія і республіка. Конституційна монархія як ідеал. Виникнення права. Ідея поділу влади

«Історія Русів» як політико-правовий документ. “Історія Русів” – найважливіша пам’ятка української правової та політичної думки цього періоду. Важливість власної геополітичної програми України у світі. Геополітична концепція протиставлення Росії та України обґрунтовує право українського народу на незалежність, справедливість і законність боротьби українського народу за свої права.

Ідея правди Божої і людської справедливості. Критерій прогресу людства – рух людства до всебічного втілення ідеї справедливості у людське життя. Ідея боротьби народу проти тиранії, як священне право і обов’язок народу. Народ завжди має право на повстання, коли діюча державна влада загрожує його буттю чи існуванню. Ідея демократичної, але сильної унітарної козацької держави. Головне джерело всіх негараздів українського народу – внутрішні соціальні та релігійні суперечності, розкол нації та відсутність національного солідаризму. Вплив “Історії русів на подальше формування української політичної та правової думки.

Суспільно-політичні погляди Григорія Сковороди. Концепція трьох світів: макрокосм (Всесвіт), мікрокосм (людина) і світ символів (Біблія). Людина як мірило і критерій правди. Самопі­знання – ключ до істини, розуміння свого призначення, місця в суспільстві. Щастя людини – у пізнанні, її розум - інструмент пізнання. Моральний ідеал Г. Сковороди – високоморальний, ду­ховний індивід, що знайшов себе, своє місце в суспільстві, сенс життя в праці.

Критика Г. Сковородою суспільно-політичних і соціальних порядків, феодального права і судочинства. «Сродный труд» – джерело гармонії в суспільстві. Принцип “сродності” як основа побудови майбутнього суспільства. Суспільно-політичний ідеал і шляхи його досягнення. Ідея нерівної рівності. Ідея «горней республики» (тобто «духовної респуб­ліки»), «християнского государства» (за типом ранньо­християнських громад). Республіка як первісна форма влаштування людського суспільства. Держава з суспільним компромісом. Значення творчості Г.Сковороди в розвитку української правової думки.

Проекти конституції декабристів: М. Муравйов, П. Пестель. Основні ідеї декабристів: ідея верховенства права; рівність усіх перед законом; запровадження гласного судочинства; свобода солвісті, слова, друку; створення умов для свободи господарської діяльності.

Микита Муравйов – ідеолог обмеженої монархії. Ідея рівності прав і обов'язків усіх громадян, скасування всіх станів і чинів. Внутрішній устрій держави у формі федерації з 13 держав і 2 областей, які поділяються на повіти і волості. Конституційна монархія як найкраща форма правління для Росії. Принцип поділу влади як гарантія їх взаємного контролю в державі.

Павло Пестель – ідеологом республіканізму. Неефективність, консервативність монархічної форми державності, яка скасовує особистість, обмежує права народу. Суспільство (громадянське суспільство) як об'єднання людей із загальною метою: благоденство всього суспільства і кожного його члена. Суспільний і державний устрій. Держава як влаштоване і приведене в законний порядок суспільство. Ідея рівноваги взаємних прав і обов'язків народу й уряду (підлеглих і повеліваючих). Право «без обов'язку є ніщо». Обов'язки виникають з мети держави: «по можливості найбільше благоденство численної кількості людей у державі». Види законів — духовні, природні, громадянські. Соціальна програма Пестеля. Ідея введення загальнодемократичних прав і свобод: недоторканність особи, рівноправність, свобода совісті, слова, зборів тощо. Республіка як політичний ідеал Пестеля.