ТЕМА 11.

АКАДЕМІЧНА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА

Розвиток юридичної науки в університетах України. Зародження і розвиток науки історії українського права. М. Костомаров, М. Володимирський-Буданов, О. Кістяківський.

Зміст політико-правових поглядів О.Кістяківського. Основні праці: «Соціальні науки і пра­во», «Суспільство та індивід», «Держава правова і соціаліс­тична», «На захист права (Інтелігенція і правосвідомість)», «Категорії необхідності і справедливості при дослідженні соціальних явищ» тощо. Юриди­чний позитивізм як основа політико-правового вчення О.Кістяківського. Судова практика як більш дієва (порівняно із законом) форма правоутворення.

«Теорія прогресивного конституціоналізму» О. Кістяківського. Конституційній монархія як перший крок до політичної свободи Росії. Демократичні засади конститу­ційної держави: місцеве та державне самоврядування; недоторканність особи, крім випадків скоєння нею злочину; право зборів і об'єднань, свобода слова і віросповідування; відповідальність прави­теля перед підданими. Реальні умови реалізації вказаних засад: загальний виборчий процес, право відозви посадових осіб, судова підзвітність чиновників, законність у діяльності органів влади і управ­ління.

Сутність права та держави в творчості Б.Кістяківського. Основні праці: «Суспільство та індивід», «Держава правова і соціалістична», «На захист права (Інтелігенція і правосвідомість)», «Категорії необхідності і справедливості при дослідженні соціальних явищ», «Право як соціальне явище», «Про­блема і завдання соціально-наукового пізнання»), «Соціальні науки і право. Нариси з методології соціальних наук і загальної теорії права».

Психологічне і нормативне ро­зуміння права. Право як етична цінність. Етична свідомість людей як основа правових норм. Концепція додатковості, тобто множинності, плюралізму методів дослідження соціаль­них явищ. Обґрунтування синтетичного підходу до розуміння права: соціологічне, психологічне, державно-організаційне і нормативне.

Влада як одна з основних ознак держави. Держава санкціонує існування всіх інших со­ціальних організацій. Принцип обмеження влади. Основні права людини: свобода совісті, свобода «слова усного і друкованого», свобода професій, пересуван­ня, недоторканність житла і листування. Механізм та про­цедура їх реалізації.

Провідна мета правової держави – солідарні інтереси громадян. Правова держава як найдосконаліший тип державного буття. Держава як єдиний творець правових норм. Ідея свободи індивіда.

Розвиток класичної ідеї солідаризму. Отото­жнення правової і конституційної держави. Суть ідеальної природи держави – ідея справедливості, га­рантоване право на гідне існування кожній людині. Погляди Б. Кістяківського на соціалістичну державу.

Проблеми національного самовизначення українського народу в творчості С.Дністрянського. Основні праці: «Теорія суспільних зв'язків на основі історичної системи», «Україна», «Нова держава», «Самовизначення на­родів», «Загальна наука права й політики», «Погляд на теорії права та держави», інших працях.

Провідна державотворча ідея «нової держави» є ідея права кожного народу на самовизначення. Норми права, їх види та значення. Найкраща форма правління – демократична республіка, на чолі якої стоїть законодав­чий орган – Народна Рада. Держава як гарант діяльності інститутів громадянського суспільства: громадських об'єднань.

Ідеї природного права Ф.Тарановського. Основні праці: «Феодалізм у Росії», «Політична доктрина в наказі імператриці Катерини II», «Догматика позитивного державного права у Франції», «Вступ до історії слов'янських прав», «Вчення про природне право» тощо. Ідея співвідношення права і закону, природно­го права і позитивного права. Ідеальне (природне) право, як найвища справедливість. Природне і позитивне право – категорії різного поряд­ку: позитивне право як забезпечення користі, інтересів всіх або більшості в тій чи іншій державі, природне – як основа зрівняльної справедливості і добра. Відповідність позитивного право вимо­гам природного права. Природне право як право більш високого порядку, воно знаходиться над позитивним правом і є критерієм для оцінки й подальшого вдосконалення останнього.

Сутність права і держави в концепції М. Палієнка. Основні праці: «Нова психологічна теорія права і поняття права», «Нормативний характер права і його відмінні ознаки», «До питання про позитивізм у праві», «Історичний розвиток ідеї суверенітету і її правове значен­ня» тощо.

Право як суспільне явище, в ос­нові якого ідея справедливості, критерій оцінки чого-не­будь, принцип належного. Правові і моральні засади в житті кожної людської спільноти. Правові норми як владні норми, вони мають силу наказу, загальнообов'язковий характер і не залежать від волі окремих осіб.

Функції соціальних норм. Сфери релігійних та моральних норм є внутрішній, ду­ховний світ людини, її думки і почуття. Сфери дії норм права — зов­нішні відносини, акти і дії людей, форми, в яких ззовні здій­снюється процес людського існування.

Примус як гарантія права. Встанов­лення миру і порядку між людьми і сприяння їх благополуччю як ідеал права, його завдання. Право як відображення людського життя в кожен момент його роз­витку, компроміс людських прагнень, інтересів ідеальних і матеріальних, егоїстичних і альтруїстичних. Досконалість права та рівень культури і морального розвитку суспільства, їх співвідношення.

Концепція української державності В.Старосольского.

Розробка теорії правової держави М.Ковалевським. Гарантії визнання і дотриман­ня прав особистості в правовій державі. Дві основні особливості правової держа­ви: рівність громадянська і політична, «участь усіх її громадян у різній мірі в політичній владі»; свобода особистого самоуправління і самоврядування суспільства.

Во­лодимир Гессен як родоначальник сучас­ної теорії правової держави Монтеск'є. Поділ влади як гарантія політичної свободи. Сучасна держава є тільки демократичною державою у формі конституційної монархії або представницької республіки. Функції правової держави з представницькими установами: законодавча («держав­на влада є творцем позитивного права») і управлінська («у межах нею ж самою створюваного права»).

Сергій Котляревський – теоретик правової держави. Природа державної влади. Рівноправність права і держави як передумова правової держави. Принципи правової держави: «верховенство закону і відповідальність, пов'язану з акта­ми державного володарювання — відповідальність, яка поступово розширюється і поглиблюється». Держава як суб'єкт права.