ДЕЯ ДЕРЖАВНОСТІ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ 50-80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

Загальна характеристика ідеологічних основ українського національно-визвольного руху 50 –80 років та особливості розвитку української політичної та правової думки цього періоду. Державницька думка в умовах підпілля.

Надзвичайний Великий Збір ОУН, його рішення та вплив на формування ідеології української національно-визвольної боротьби 50-80 років. перша Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії та її рішення. “Свобода народам – свобода людині” – гасло конференції. Рішення конференції про створення Національного комітету поневолених народів.

Утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та її програмні документи: “Платформа”, “Статут”, “Маніфест до українського народу”. Завдання УГВР – об’єднання українських політичних сил у національно-визвольну боротьбу. Спроба створення всеукраїнського політичного керівництва українським національно-визвольним рухом.

Керівники, ідеологи та публіцисти національно-визвольного руху. Т. Чупринка (Р. Шухевич), П. Полтава (П. Федун), О. Горновський (О. Дяків), Орлан (Я. Старух), П.Дума (Д.Маївський), Шахай (Й.Позичанюк) та інші. Розробка в їхніх працях політичних та правових основ українського національно-визвольного руху та його цілей. Його головне завдання – національна незалежність народу в його власній самостійній державній організації. Значення цього періоду в історії української правової та політичної думки.

Зародження і розвиток правозахисного руху в Україні. Прийняття у 1948 році Загальної декларації прав людини та її вплив на розвиток правозахисного руху. Перші опозиційні організації – Українська робітничо-селянська спілка, Український національний комітет та ін. Шестидесятники. Головні правові і політичні ідеї в їх вимогах.

Лист українських політв’язнів до ООН – документ, що започаткував новий етап у розвитку української політичної та правової думки – український правозахисний рух.

І. Дзюба та його праця. “Інтернаціоналізм чи русифікація ?” як теоретичне осмислення національного питання, тенденції його розвитку у тогочасній Україні. Критика національної політики СРСР – політики чистої русифікації.

Правозахисні організації – Українська Гельсінська Група. Перша правозахисна організація в Україні, створена з метою забезпечення виконання угод Гельсінської Наради. Діяльність УГГ – підсумковий етап розвитку руху опору 60 – 80 років в Україні та основа в подальшому розвитку української правової та політичної думки.

Українська Гельсінська Спілка. Вимоги набуття чинності в Україні Всесоюзних законів з моменту їх схвалення Верховною Радою республіки, надання українській мові статусу державної, республіканського госпрозрахунку, майбутньої трансформації співжиття народів СРСР у формі конфедерації незалежних держав.

Поява перших легальних українських політичних організацій та партій. Народний Рух України та його програмні документи. УРП, головні правові та політичні ідеї в її програмі. Перші демократичні вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих Рад.

Українська РСР у складі Радянського Союзу. Політичні перетворення у державі часів перебудови. Політика М. Горбачова. “Перебудова” як спроба реанімації соціалістичної державності та її значення в політичному житті України. Прийняття ряду прогресивних нормативних актів: “Про економічну самостійність України”, “Про пресу та інші засоби масової інформації”, “Про свободу совісті та релігійні організації”.

Утворення суспільної організації Народний рух України за перебудову на чолі з Іваном Драчем та її значення в утворенні української держави. Утворення політичних партій національного спрямування: “Українська християнська партія жінок”, “Українська націонал–ліберальна партія”, “Партія слов’янського відродження”, “Українська республіканська партія”, “Партія демократичного відродження України”, “Демократична партія”, інші.

Політичний переворот в Радянському Союзі 23 серпня 1991 року та його політико-правові наслідки. Утворення незалежної української держави та її законодавче оформлення.

Прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Проголошення державного суверенітету, повноти та неподільності влади республіки в межах її території. Скасування ст. 6 Конституції УРСР про керівну роль комуністичної партії.

Розробка перших конституційних проектів майбутньої держави.

Референдум 17 березня 1991 року щодо збереження Радянського Союзу

Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року – продовження тисячолітньої традиції національного державотворення. Початок нового етапу в історії української правової і політичної думки. Підтвердження Акту проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р.

Законодавче оформлення розпаду Радянського Союзу 7 – 8 грудня 1991 року у Біловезькій Пущі та підписання угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД).

Утворення, розвиток та діяльність нових політичних партій, проголошення України без’ядерною, позаблоковою державою. Декларація про державний Конституція України 1996 року. Політико-правові погляди Левка Лук’яненка. Зміст і значення політико-правових поглядів В’ячеслава Чорновола.

Тенденції розвитку сучасної української правової думки. Європейський вибір України у політико-правовій думці. Плюралізм політичних думок в сучасній Україні.