ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Мета вивчення дисципліни

Програма та тематичний план дисципліни “Історія політичної і правової думки в Україні” орієнтовані на глибоке та ґрунтовне засвоєння студентами знань про закономірності еволюції вітчизняної політичної та правової думки, її впливу на суспільну свідомість і політичне життя українського народу. Вивчаючи і з’ясовуючи сутність держави і права, слід ретельно проаналізувати не тільки апробовані часом і практикою концепції, а й осмислити погляди, теорії, в яких розглядаються ці суспільні феномени, соціально-економічні умови, в яких зародилося те чи інше вчення.

Набуття студентами знань про державно правову сферу суспільного життя є складовою частиною системи юридичної освіти, фахової підготовки юристів, оволодіння майбутніми спеціалістами загальноюридичними та галузевими юридичними дисциплінами і їх практичним застосуванням у повсякденному житті.

“Історія політичної і правової думки в Україні” у поєднанні з іншими юридичними дисциплінами історико-теоретичного спрямування сприяє формуванню системного підходу до розуміння понять держави, права, закону, громадянського суспільства, правової держави. Метою курсу “Історія політичної і правової думки в Україні” є ознайомлення студентів з основними закономірностями розвитку політико-правової ідеології, історією найвпливовіших концепцій держави і права. Курс покликаний допомогти студентам сформувати теоретичне мислення, історичну свідомість та уміння оцінювати правові доктрини.

 

Завдання лекційних занять

Мета проведення лекційних занять полягає у тому, щоб ознайомити студентівіз особливостями формування вітчизняної думки про державу і право. Вивчення реальної історії вітчизняних політичних і правових вчень сприяє кращому розумінню як минулих і сучасних ідей, теорій, так і справжнього змісту і сенсу сучасних політичних і правових процесів, закономірностей і тенденцій їх розвитку. Матеріал курсу спрямований на те, щоб зорієнтувати студентів щодо різних підходів до проблем взаємозв’язку держави і права, держави і громадянського суспільства.

 

Завдання семінарських занять

Мета проведення семінарських занять з навчальної дисципліни “Історія політичної і правової думки в Україні” полягає у тому, щоб виробити у студентів вміння демонструвати розуміння державно-правових явищ та ідеології в Україні, здійснювати їх правовий та політичний аналіз; готувати відповідні наукові повідомлення та реферати, формувати власну професійну позицію з приводу державно-правових явищ, їх історичного формування та розвитку. Студенти повинні вміти застосовувати набуті знання та навички при вивченні інших юридичних дисциплін та в ході практичної правничої діяльності, давати об’єктивну оцінку різноманітним суспільним явищам, державним та правовим процесам, збагачувати власну правову культуру, підвищувати рівень знань теоретичних основ державно-правової дійсності.

Семінарське заняття зобов’язує до переосмислення, узагальнення і оцінки вивченого матеріалу, а також стимулює студента, до накопичення емпіричного матеріалу, розвиває вміння логічно побудувати свою відповідь. Проведення семінарських занять допомагає глибше засвоїти та закріпити теоретичні знання, одержані на лекціях.

Вивчаючи курс “Історія політичної і правової думки в Україні”, майбутній правник не тільки досліджує минулий національний політико-правовий досвід, а й набуває навичок аналізу цього процесу становлення та розвитку політико-правової думки, і, що найважливіше, набуває вмінь оцінювати сучасні моменти державно-правового розвитку України та прогнозувати майбутні моделі такого розвитку власної держави. За умов формування в Україні демократичного суспільства та держави, у якій панує правовий закон, важливо сформувати такого фахівця-юриста, який поєднував би новітні юридичні знання, високу правову культуру та професіоналізм з розумінням власної національної державно-правової ідеї, з почуттям вивіреної позиції громадянина України – держави суверенної, демократичної, правової.

 


У РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ
“ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ”

 

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

 

· предмет, методологію даної науки, основні категорії та поняття;

· загальні закономірності розвитку політико-правової думки: історичні умови, передумови виникнення і розвитку конкретної політико-правової концепції;

· причини, напрямки та тенденції розвитку політико-правової думки в різні епохи і періоди вітчизняної історії;

· авторів вчень про державу і право, особливості їх поглядів на державу, право, законодавство;

· відображення у творах представників української національної політико-правової думки боротьби українського народу за утворення (відродження) своєї держави;

· місце і роль конкретної вітчизняної теорії про державу і право в історії політичних і правових вчень;

· сутність вітчизняних історичних вчень про державу і право; їх принципи, періодизацію, особливості політико-правової ідеології різних епох;

· головні ідеї, суть і значення основних політико-правових теорій;

· розмаїття та суперництво ідей та підходів у сфері правової та політичної ідеології.

 

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ:

· орієнтуватися щодо різних підходів до проблем взаємозв’язку держави і права, держави і громадянського суспільства;

· з’ясовувати в контексті світової історії витоків державно-правової думки України, що має для сьогодення велике теоретичне і практичне значення;

· демонструвати розуміння державно-правових явищ та ідеології в Україні та за її межами, здійснювати правовий та політичний аналіз;

· усвідомити мету та сенс ключових політико-правових доктрин;

· набути навичок самостійної оцінки різноманітних доктринальних вчень про державу і право;

· готувати відповідні наукові повідомлення та реферати, формувати власну професійну позицію з приводу правоохоронної та громадської діяльності;

· усвідомити загальнокультурну та методологічну цінність навчальної дисципліни, знання основ якої є важливим елементом юридичної освіти;

· застосовувати набуті знання та навики при вивченні інших юридичних дисциплін і в ході практичної правничої діяльності, давати об’єктивну оцінку різноманітним суспільним явищам, державним та правовим процесам, збагачувати власну правову культуру, підвищувати рівень знань теоретичних основ державно-правової дійсності;

· користуючись науковими методами пізнання, аналізувати політико-правові твори та думки;

· на основі політико-правових знань самостійно прогнозувати суспільно-політичне життя в Україні;

· використовувати політико-правовий досвід української держави у практичній діяльності з відстоювання права українського народу на створення власної демократичної правової держави;

· на основі набутих політико-правових навиків та знань підвищу­вати правову культуру, розуміти значення політико-правових ідей у житті суспільства.