Процеси демократизації та гуманізації суспільного життя та значимість курсу “Історія політичної і правової думки в Україні” у сучасних умовах. Його роль у формуванні нового правового мислення в умовах сучасних реалій. Використання природно-правової традиції у розвитку оновленого державно-правового мислення. Раціоналізм як основа дослідження і вивчення історії вітчизняної політичної та правової думки.
“Історія політичної і правової думки в Україні” як самостійна юридична навчальна дисципліна. Актуальність вивчення даного курсу. Альтернативність рішення державно-правових проблем в минулому і сьогоденні. Ідея об’єктивної історичної закономірності стосовно становлення державно-правової форми організації суспільного життя. Особливості цивілізованого підходу в розумінні та поясненні виникнення держави і права, їх ролі у суспільному житті.
Предмет “Історія політичної і правової думки в Україні”. Виникнення, розвиток і сутність вітчизняних теоретичних знань про державу, право і законодавство у визначених хронологічних межах як предмет дисципліни. Концепції, ідеї, теорії, доктрини, що відображають історичний процес пізнання державно-правових явищ. Проблема єдності політичного і правового змісту. Поняття, структура та багатоманітність політико-правових доктрин. Єдність і взаємозв’язок конкретно-історичного і теоретичного аспектів політико-правового вчення. Критерії оцінки державно-правових вчень. Рівень відображення загальнолюдських цінностей в історії державно-правових та політичних вчень. Класифікація державно-правових вчень: прогресивні, консервативні та реакційні. Періодизація “Історії політичної і правової думки в Україні”. Закономірності вітчизняної історії політичних і правових вчень.
Методологія “Історія політичної і правової думки в Україні”. Поняття та значення сучасної методології досліджень державно-правових явищ. Метод дослідження та методика досліджень. Сукупність логічних засобів і конкретних способів пізнання загальних закономірностей виникнення і розвитку вчень про державу і право. Класифікація методів пізнання. Філософські методи: діалектики, ідеалістичного підходу, метафізики, тощо. Герменевтика як теорія і мистецтво тлумачення історичних текстів. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція і дедукція, аналогія, абстрагування, моделювання, формалізація, порівняння, логічно-історичний, структурно-функціональний. Спеціально-наукові методи історії політичної і правової думки: соціально-юридичний, порівняльно-правовий; їх роль у дослідженні історії правничих і політичних ідей. Поєднання хронологічного та проблемно-категоріального способів у державно-правових дослідженнях. Системний підхід до вивчення курсу. Сутність порівняльно-правового методу.
Поступальність, наступність періодів формування політичної і правової думки в Україні. Неперервність розвитку політичної і правової думки в Україні.
Функції “Історії політичної і правової думки в Україні”. Зміст пізнавальної, прогностичної, виховної, евристичної, світоглядної, ідеологічної, навчально-прикладної, комунікативної функцій.
Світоглядний характер історії вчень про державу і право. Місце історії вчень про державу і право в системі суспільних наук. Її взаємодія з філософією, соціологією, політологією, філософією права, соціологією права. Історія вчень про державу і право в системі юридичних наук історико-теоретичного циклу. Періодизація історії політичної і правової думки в Україні.