Період українського передвідродження (XIV – XVI ст.) та специфіка розвитку правової і політичної думки цього періоду. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського. Перетворення незалежних князівств на провінції Литви.
“Литовський Статут” – основний звід законів Литовської держави – один із найпрогресивніших документів того часу. Ідея патріотизму, поняття суверенності народу і держави в І Литовському Статуті. Запровадження ідей патріотизму, рівності перед законом, відповідальності уряду перед народом, запровадження принципу особистої відповідальності перед законом, відповідальності суддів, виникнення інституту адвокатури.
Прийняття у 1566 році Люблінської унії та її вплив на правову і політичну думку цього часу: об’єднання Польщі та Литви в Річ Посполиту. Перехід до складу Польщі Східної Галичини, Волині, Поділля, Київщини, частини Лівобережної України. Встановлення кріпосного права відповідно до сеймової постанови 1573 р. і Литовського статуту 1588 р. Юридичне оформленням панівної ролі шляхти в державі і дальшого обмеження прав селянства.
Наукові праці Станіслава Оріховського і їх роль у формуванні політичної і правової думки України. Ідея антропоцентризму. Концепція самодостатньої людини, від якої залежить, чи стане вона гідною високого призначення, чи перетвориться на «огидну й нікчемну тварину». Ідея свободи волі, свобода людини в її діях і вчинках, право вибору між добром і злом. Людина – важливий чинник творення державного організму.
Підстави для виникнення держави – залежна від умов життя воля індивіда і вроджений інстинкт до суспільного життя. Внутрішні чинники походження держави: розум і мова. Концепція суспільного договору. Мета держави – гарантія прав і користі кожного індивіда. Держава як зібрання, союз громадян, об’єднаних узгодженим правом і загальною вигодою, де щастя народу є вищим правом. Держава як правове утворення.
Право як визначальна ознака ідеальної держави. Ідея верховенства закону в працях вченого. Концепція християнської держави, в основі функціонування якої повинно лежати дотримання права. Закон – душа і розум держави. Право і свобода. Свобода як основа природного права і природна властивість людини. Свобода як основа самореалізації людини. Закони і принципи природного права. Еволюція правових поглядів Оріховського. Проблема співвідношення світської (королівської) і церковної влади. Ідея поділу влади в державі (законодавча влада належна сейму, виконавча - королеві, судова – спеціально обраним органам). Проблема війни і миру, справедливих та несправедливих воєн. Польська політія з республіканським ладом як зразкова форма держави.
Творчість І. Вишенського: її зміст і значення, основні наукові праці. Критика феодальних відносин, національно-релігійного гноблення, системи державного управління. Ідея рівності людей від природи. Ідея обмеження царської влади. Антипольська ідеологія. Критика світської влади, далекої від ідеалів раннього християнства. Концепція соборності людей. Суспільно-політичний ідеал Вишенського — «чернеча республіка», «собор рівних» за зразком громад ранніх християн, де всі люди рівні і живуть колективно в згоді одне з одним і Богом.
Політико-правові погляди Йосипа Верещинського. Сутність влади, законних способів її реалізації. Ідея рівності носія влади і всіх людей. Перший теоретик-фундатор козацької держави. Козацтво як шляхетський рицарський стан, що користується джерелами прибутків і політичними правами та є панівним в козацькій державі. Ідея християнської єдності з метою зупинення турецько-татарської агресії і протистояння наступу мусульманства на християнський світ. Ідея беспастирської церкви, вільного об’єднання віруючих, не підлеглих церковній ієрархії. Суспільно-політичний ідеал Вишенського – «чернеча республіка», «собор рівних». Шлях до ідеалу: самовдосконалення, моральне очищення, відродження освіти і наук в Україні, виховання народу як складових політичного і національного відродження.
Політико-правові погляди Петра Могили. Ідея верховенства в суспільстві духовної влади – православної церкви. Головне для світської влади – благо людей. Закон як дар Божий, який уособлює справедливість та котрому повинні коритись усі, і правитель також. Види законів: природні, людські, божественні. Взаємозалежність законів. Модель української державності за зразком польської монархічної республіки. Ідея відродження вітчизняної державності в союзі з іншими православними народами.
Діяльність Острозького культурно-освітнього центру, та його значення в розвитку української політичної та правової думки. Зародження вищої освіти в Україні. Політичні та правові погляди Герасима Смотрицького (“Грамматика Словенския” 1616 р – єдиний підручник з граматики в школах України), Василя Суразького, Христофора Філалета (“Апокрисіс” – відстоювання рівності людей незалежно від їх становища в суспільстві.), Мелентія Смотрицького, Захарія Копестинського.
Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні. Братства та їх суспільно-політична діяльність. Політичні та правові ідеї в творах діячів братств. Стефан та Лаврентій Зизанії, Юрій Рогатинець, Ісая Копинський та його “Алфавіт духовний”, Віталій з Дубна, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Касіян Сакович.