Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення Риму. Реформи Сервія Тулія.
2. Суспільний і державний лад Римської республіки.
3. Криза республіки. Реформи Гракхів. Диктатура Сулли.
4. Причини падіння республіки. Диктатура Цезаря.
5. Суспільний і державний лад Риму в період принципату.
6. Домінант. Реформи Діоклетіана та Костянтина.
7. Римське право ранньої республіки. Закони ХІІ таблиць.
8. Класичне римське право (пізня республіка і принципат).
Історія Риму являє собою завершення процесу розвитку рабовласницької держави. Римська держава є останнім і найбільш досконалим зразком типу рабовласницької держави в її античній формі. Рабовласницький спосіб виробництва досяг тут найвищого ступеня свого розвитку. Разом з тим з особливою силою в римському суспільстві виступили протиріччя цього способу, що привели його до загибелі.
При підготовці до семінару необхідно прослідкувати як Римська держава переросла в процесі свого розвитку з невеликої міської общини в могутню, світову державу, форми якої змінювалися, як римське право стало класичною системою права, універсальною для античного суспільства. Воно пережило падіння римської держави і вплинуло на розвиток права в наступні періоди історії людства. Тема охоплює великий період розвитку Римської держави і права, тому при підготовці питань слід абстрагуватись від загальноісторичних подробиць, деталей, а звернути увагу на державний механізм в процесі його розвитку і змін, характерні риси права тощо.
Самостійна робота
1. Сецесії плебеїв.
2. Закон Гортензія.
3. Квіритське право.
4. Преторське право.
5. Екстраодинарний процес.
6. Легісакцйний процес.
7. Статус перегрінів.
8. Державний лад Риму.
9. Податкова система республіканського Риму.
Сецесія (лат. secessio, від secedo – йду) – у Стародавньому Римі демонстративний вихід плебеїв в 494 р. до н. є. зі складу римського війська і відхід їх за межу міста у той час, коли Риму загрожували вороги. Цей «страйк» примусив патриціїв піти на поступки плебеям і ввести магістратуру (посаду) народного трибуна, який захищав інтереси плебсу.
Закон Гортензія (лат. Lex Hortensia) – закон диктатора Квінта Гортензія 287 р. до н. е.
Плебеї виселилися на Янікул (лат. Mons Janiculus) як наслідок чергового загострення політичної боротьби в Римі. Вихід із такого становища новообраний диктатор бачить у підтвердженні пункту закону Валерія і Горація 449 року до н. е., в якому рішення плебсу по трибам (plebis scitum – Плебісцит) автоматично отримує силу закону, не потребуючи схвалення сенату (лат. patrum auctoritas). Закон Гортензія зрівняв таким чином плебеїв і патриціїв і доповнив Lex Ogulnia прийнятий декількома роками раніше і який розв'язував це протистояння лише у релігійній площині. Після того патриції і багаті плебеї однаково отримали доступ до найвищих посад Римської республіки та утворили Нобілітет.
Квіритське право складова частина римського цивільного права. Найдавніше, суто римське право, що регулювало майнові відносини між римськими громадянами (квіритами; звідси і назва). Квіритське право у захисті майнових прав римських громадян досить відверто надавало перевагу імущим колам громади, що особливо яскраво виявлялося при заподіянні шкоди багатим. Воно було непридатне для регулювання відносин, що складалися між квіритами, з одного боку, і неквіритами – з іншого.
Преторське право – система приватного права Давнього Риму, що склалася на основі претор, едиктів. Для здійснення своїх повноважень і в межах своєї суддівська компетенції претор перед вступом на посаду проголошував едикт, у якому викладав правила судочинства. Потреба у розробці й проголошенні нових правил судочинства була зумовлена нездатністю класичного цивільного права надійно захистити відносини, що складалися під тиском нових соціально – економічних умов.
Індивідуальна робота
Гай Юлій Цезар та його роль у розвитку Стародавнього Риму.
Гай Юлій Цезар був знаменитим римським генералом і державним діячем. У списку його досягнень завоювання Галлії (сучасна Франція і Бельгія – 58-50 рр.. до н. е..), перемога в Громадянській війні 49-46 рр.. до н. е.. Значення Kaiser німецькою мовою, Цар на слов'янських мовах, і Qaysar на мовах ісламського світу – це однокореневі слова від римського Caesar. У період з 46-го по 44 роки до н. е.. він був диктатором, тим самим, заклавши основи монархії та імперії в Римській республіці. Цезар також став родоначальником ряду політичних і соціальних реформ в державній структурі Риму. Завдяки своїм військовим досягненням і завоювань Цезар домігся популярності у римських громадян, а видатні ораторські здібності дозволили зміцнити цю популярність, яка стала основою для сходження на вищі щаблі влади в римському державі.
Правління Цезаря стало основою для економічного процвітання Риму. Приєднавши до Римського державі Галію, а, також розширивши вплив серед країн Середземноморського басейну, він дозволив стати Риму економічним гегемоном античного світу. Цезар був убитий 15 березня 44 р. до н. е.. в результаті змови, на чолі якого стояли сенатори, у тому числі Гай Кассій Лонгін і Марк Юній Брут.
Запитання для самоконтролю:
1. Зародження римської державності. Реформи Сервія Туллія.
2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення.
3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями.
4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі.
5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату.
6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана.
7. Джерела римського права.