Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості.
2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.).
3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період абсолютизму. Реформи Ришельє та Людовіка XІV.
4. Джерела та характерні риси права.
Становлення середньовічної держави і права у Франції є своєрідним зразком, еталоном розвитку феодальної державності і правової системи взагалі. При підготовці до семінару слід розглянути процес формування феодальних відносин, боротьбу феодалів за незалежність від короля. Необхідно також уяснити структуру суспільства, формування і дію системи васальної залежності за принципом «васал мого васала – не мій васал», форми феодальної залежності селян.
Формування станово-представницької монархії було результатом розвитку суспільства, підвищенням ролі міст, формуванням станів, а тому всі ці процеси необхідно засвоїти. Потрібно також уяснити причини посилення королівської влади, виникнення і діяльність провінційних органів станового представництва, а з 1302 року діяльність Генеральних штатів.
Крім того необхідно засвоїти структуру органів влади і управління в XIV – XV ст., слід уяснити зміни в судочинстві. Тут чи не вперше в Європі виник інститут прокуратури і адвокатури, введено продаж державних, цивільних і військових посад.
Щодо розгляду джерел і характерних рис права феодальної Франції, то слід засвоїти, що Франція не мала єдиної правової системи, а тому необхідно зупинитися на розгляді джерел права південної і північної частин держави, а також визначати місце римського права. Необхідно також зупинитися на характеристиці основних галузей та інститутів права.
Самостійна робота
1. К’єрсейський капітулярій (Карл Лисий, 877 р.).
2. Столітня війна.
3. Генеральні штати.
4. Нантський едикт 1598 р..
5. Королівський едикт 1641 р.
6. Бомануар.
Наприкінці ІX – на початку X століття феодальна знать консолідується і проявляє себе як стан, інтереси якого для короля є визначальними. Карл Лисий приписував кожній людині королівства визнавати над собою сеньйора, якого захоче, в особі короля чи його васалів. Під тиском знаті у 877 р. він видав К’єрсейський капітулярій, яким узаконив перетворення бенефіція на феод, визнав право графів передавати свої посади у спадщину. Відтоді король уже не міг забрати надані бенефіції, навіть якщо його безпосередній васал відмовлявся перебувати у нього на службі.
Столітня війна (1337-1453) – тривалий військово-політичний конфлікт між Англією і Францією, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. У свою чергу Франція прагнула витіснити англійців з Аквітанії. Незважаючи на початкові успіхи, Англія зазнала поразки у війні, в результаті на континенті у неї збереглося всього одне володіння – порт Кале, який вона утримувала до 1559 р.
Війна продовжувалася 116 років (з перервами). Столітня війна була низкою різних конфліктів: перший (Едвардіанська війна) продовжувався в 1337-1360, другий (Каролінська війна) – в 1369-1389, третій (Ланкастерська війна) – в 1415-1429, четвертий – в 1429-1453. Термін «Столітня війна» – назва, яка узагальнює всі ці конфлікти – з'явився пізніше.
Нантський едикт – указ короля Франції Генріха IV від 13 квітня 1598, який дарував французьким гугенотам певні громадянські права, відкривши таким чином шлях до релігійної терпимості. За указом протестанти отримували право на свободу совісті, поновлювалися їхні громадянські права, включно з правом обіймати будь-яку державну посаду і подавати скарги безпосередньо королю. Едикт поклав кінець релігійній війні у Франції. Виконання едикту гарантувалося шляхом передачі в самоуправління протестантів 150 фортець а також фінансуванням з королівських скарбниць. Генріх IV, перший король династії Бурбонів, протестант, вирішив перейти в католицьку віру після смерті свого двоюрідного брата Генріха III, і, таким чином, зійти на французький престол.
Запитання для самоконтролю
1. Переміни в суспільному ладі Франції в ХІІІ-XV ст.
2. Організація міського самоврядування феодальної Франції.
3. Станово-представницькі установи: Генеральні Штати, кортеси, парламент, ландтаги, рейхстаг та ін.
4. Функції та повноваження Генеральних Штатів у Франції.
5. Великий березневий ордонанс 1357 р.
6. Формування загальнофранцузького права.