Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Утворення Арабського Халіфату.
2. Суспільний лад Халіфату.
3. Державний лад Халіфату.
4. Джерела та основні риси мусульманського права
При розгляді першого питання необхідно засвоїти в яких умовах у арабських племен відбувається формування класового суспільства, з’ясувати роль ісламу як фактора, що сприяв виникненню і розвитку держави. Необхідно також розглянути яким чином була створена величезна держава, з’ясувати причини її занепаду і розпаду.
При вивченні суспільного ладу слід звернути увагу на те, що поділ суспільства на стани був дещо іншим ніж у європейський країнах. Необхідно з’ясувати, що велику роль у правовому становищі населення відігравало сповідування ісламу, християнства, іудаїзму. Особливо чітко різниця в правах проявляється у відносинах мусульман з не мусульманами.
Розглядаючи третє питання, слід засвоїти особливості формування влади правителів в різні періоди існування держави. Далі необхідно розглянути систему державних органів як вищих, так і місцевих, а також особливості судової системи і судового процесу.
Розглядаючи джерела мусульманського права, слід відмітити їх нерозривний зв’язок з ісламом. Необхідні засвоїти основні джерела права, а також розглянути основні норми права власності, зобов’язального, шлюбно-сімейного, спадкового і кримінального права.
Самостійна робота
1. Періодизація становлення Арабського Халіфату.
2. Класифікація земель.
3. Повноваження органів державного управління Арабського Халіфату. Органи на місцях.
4. Майнові та сімейні відносини.
5. Злочини і покарання.
Періоди розвитку Арабського Халіфату: Мекканський період (632-661 рр.); Дамаський період (661–750 рр.) та Багдадський період (750-1258 рр.).
Характерною рисою виникнення державності у арабів було релігійне забарвлення цього процесу, який супроводжувався становленням нової світової релігії – ісламу («передача себе божій волі, покірність.
На першому етапі розвитку Халіфат представляв собою централізовану теократичну монархію. У руках халіфа була зосереджена духовна (іммат) і світська (емірат) владу, яка вважалася неподільною і необмеженою. Перші халіфи обиралися мусульманської знаттю, однак, досить швидко влада халіфа стала передаватися по заповідальне розпорядження.
Надалі головним радником і вищою посадовою особою при халіфі став візир. Згідно мусульманського права, візири могли бути двох типів: з широкою владою або з обмеженими повноваженнями, тобто тільки виконують накази халіфа. У ранньому халіфаті зазвичай практикувалися призначення візира з обмеженою владою. До числа важливих чиновників при дворі ставилися також начальник особистої охорони халіфа, завідувач поліцією, особливий чиновник, який здійснює нагляд за іншими посадовими особами.
Центральними органами державного управління були спеціальні урядові канцелярії – дивани. Диван військових справ відав оснащенням і озброєнням армії. У ньому велися списки людей, що входили до складу постійного війська, із зазначенням одержуваного ним платні або розмірів пожалувань за військову службу. Диван внутрішніх справ контролював фінансові органи, зайняті урахуванням податкових та інших надходжень, з цією метою збиралися необхідні статистичні відомості. Особливі функції виконував диван поштової служби. Він займався доставкою пошти і державних вантажів, керував будівництвом і ремонтом доріг, караван-сараїв і колодязів. Більше того, ця установа фактично виконувало функції таємної поліції.
Норми кримінального права являли собою найменш розроблену частину шаріату. Вони відрізнялися архаїчністю, відбивали порівняно низький рівень юридичної техніки. Було відсутнє загальне поняття злочину, слабо були розроблені такі інститути, як замах, співучасть, обставини, що пом'якшують і обтяжують провину і т.п.
Покарання за мусульманським правом містили як архаїчні і додержавні способи відплати, так і досить розроблені міри цілеспрямованої кримінально-правової репресії.
Запитання для самоконтролю
1. Походження і розвиток Арабського Халіфату.
2. Суспільний і державний устрій та управління Арабського Халіфату.
3. Суд і судочинство.
4. Система мусульманського права:
а) правовий статус особи за мусульманським правом;
б) цивільне право;
в) міжнародне право;
г) кримінальне право.