Розділ 3. Історія держави і права Нового та Новітнього часу

Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії

 

Семінарське заняття

План семінарського заняття

1. Передумови та особливості англійської буржуазної революції.

2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIX ст.

3. Державний устрій наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

4. Основні джерела і риси англосаксонської системи права.

 

Семінар зосереджує увагу на вивченні основних конституційних актів Англії даного періоду, з’ясовує особливості формування і розвитку конституційної монархії і парламентаризму в Англії. Для розуміння і аналізу змісту конституційних актів необхідно показати соціально-економічні і політичні умови, в яких ці акти видавались.

Для вивчення питань теми необхідно з’ясувати особливості буржуазної революції, охарактеризувати республіку в Англії (1649-1658), показати причини її падіння, причини і наслідки «Славної революції» 1688 р., формування і специфіку політичних угрупувань торів і вігів, їх перетворення в політичні партії консерваторів і лібералів, чартистський рух та утворення лейбористської партії, проведення перших демократичних реформ виборчого права. На базі соціально-економічних та політичних відносин необхідно розкрити суть англійської конституційної монархії, складання парламентарного політичного режиму, перетворення Англії в світову державу з великими колоніальними володіннями, джерела і суть її правової основи в цей період.

Самостійна робота

1. Головні законодавчі акти, спрямовані на ліквідацію монархічного ладу і встановлення Республіки. «Інструмент управління».

2. Навеаs Соrрus Асt 1679 р.

3. «Славна революція».

4. Формування парламентської монархії в Англії.

5. Акт про престолонаступництво.

6. Реформи парламенту.

Habeas Corpus Act був прийнятий 1679 року. Повна назва його – «Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув'язнень за морями» (тобто поза межами Англії). Згідно з цим законом, судді були зобов'язані за скаргою особи, що вважає свій арешт або арешт будь-кого іншого незаконним, вимагати термінового подання арештованого суду для перевірки законності арешту або для судового розгляду; висновок обвинуваченого в в'язницю могло здійснюватися тільки після пред'явлення наказу із зазначенням причини арешту. Його прийняття було пов'язано з тим, що в 1679 р. король Карл II розпустив старий парламент і оголосив нові вибори. До той час уже повністю сформувалися дві партії – торі і віги. Віга, що одержали більшість у новому парламенті, прийняли цей акт, побоюючись репресій, оскільки вони знаходилися в опозиції до короля.

Восени 1688 р. Вільгельм висадився на англійському узбережжі і рушив зі своєю армією до Лондона. Народ зустрічав його з радістю. Яків утік у Францію. Так в Англії відбувся двірцевий переворот, названий «Славною революцією». Вона завершила тривалу боротьбу парламенту і короля. В країні встановилася парламентська монархія.

Під час вступу Вільгельма III на престол парламентарі вручили йому «Декларацію прав» (Білль про права), в якій було викладено права та обов'язки законодавчої (парламенту) та виконавчої (короля і його міністрів) влади. Декларація забороняла королю видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди на те парламенту. В ній підкреслювалося, що народ має право усунути негідного короля і на його місце посадити іншого, а також змінити порядок спадкоємності престолу.

 

Індивідуальна робота

Протекторат Кромвеля.

 

З моменту проголошення республіки верховна влада в країні належала залишкам Довгого парламенту, в якому після всіляких «чисток» залишилися виключно індепенденти. Другою важливою силою в державі була армія, яка підкорялась особисто О. Кромвелю. Вона й забезпечила проведення всіх тогочасних реформ.

Проти реформ виступили священики, юристи, а також армія. О. Кромвель розпустив «парламент святих». За згодою армії було прийнято нову конституцію («Знаряддя управління»), розроблену комісією під керівництвом генерала Ламберта. Схвалена 16 грудня 1653 р. Державною радою, вона передавала всю владу Оліверові Кромвелю – лорду-протектору Англії, Шотландії та Ірландії. Кромвель зосереджував у своїх руках всю виконавчу владу, отримував право затверджувати членів Державної ради, а також право збирати податки в розмірах, достатніх для утримання армії. Після цього в його руках було більше влади, ніж у короля напередодні революції. Законодавчу владу, за конституцією, було передано однопалатному парламентові, який складався з депутатів від найважливіших міст країни. Прийняття конституції 1653 р. свідчило про те, що народ був невдоволений як монархією, так і республікою.

Протекторат Кромвеля виявився військово-релігійною диктатурою, яка трималася на авторитеті сили, пуританських уявленнях про життя та успіхах диктатора у зовнішній політиці.

 

Запитання для самоконтролю

1. Причини, етапи і особливості англійської буржуазної революції ХVІІ ст. Петиція про право 1628 р.

2. Англія на першому етапі революції. Зміни в державному устрої і праві. Трирічний акт 1641 р. Велика демонстрація 1641р.

3. Проголошення та суспільно-політичний устрій республіки (1649-1958 рр.). Конституційні акти:

а) Навігаційний акт 1651 року;

б) Знаряддя правління 1653 року – Конституція Англійської республіки.

4. Прийняття та характеристика «Навеаs Соrриs Асt» 1679 р.

5. «Славна революція» 1688-1689 рр. Конституційні акти:

а) Біль про права 1689 року;

б) Акт про престолонаступництво 1701 року.

6. Характерні риси державно-правового розвитку Англії середини ХVІІІ-ХІХ ст.

7 Утворення і суть партій лібералів і консерваторів та лейбористів.

8. Реформа парламенту Англії 1911 р.

9. Джерела та суть права Англії після буржуазної революції. Судова система.

 

Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права США

 

Семінарське заняття

План семінарського заняття

1. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній.

2. Війна колоній за незалежність і утворення США.

3. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права (1791 р.).

4. Розвиток США у XIX ст.

5. Адміністративно-територіальний поділ і органи управління.

6. Правова система США.

 

Мета семінару – висвітлити економічні і соціально-політичні передумови утворення держави США, її формування і конституційний розвиток. В центрі уваги семінару є Конституція США 1787р., її зміст, аналіз і характеристика, історичний розвиток. Для з’ясування теми треба вивчити ряд конституційних актів, зокрема Декларацію незалежності США 1776р., Статті конфедерації 1781р., поправки до конституції США, ознайомитись із особливостями соціально – економічного і державно – правового розвитку країни.

До важливих питань семінару належать громадська війна (її причини та наслідки), утворення і роль політичних партій США – демократичної і республіканської, зміст «Чорних кодексів», розвиток різних політичних і профспілкових структур США. Тоді виникають і різні антидемократичні, расистські організації у країні – суд Лінча, Ку-клукс-клан і т.п.

Самостійна робота

1. Взаємовідносини між гілками державної влади у ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Громадянська війна у США у середині ХІХ ст. та її наслідки.

3. Демократизація американського суспільства.

4. Суд і судочинство. Види договорів у США в XVIII – XIX ст. Кримінальне право і процес.

5. Формування судової влади у США. Справа Мербері проти Медисон.

6. Загальна характеристика американської правової системи.

 

Великого значення для США мало рішення Верховного суду по «справі Мербері проти Медісона», що було ухвалено у 1803 р. Розглядаючи цю справу, верховний суддя Дж. Маршал дійшов висновку, що ст. 13 Закону про судочинство 1789 р., що уповноважувала суд видавати подібного роду накази, протиріч приписам конституції США. Таким чином, був сформульований принцип «будь-який закон, що протиріч конституції, не має сили», котрий був покладений в основу доктрини і практики конституційного нагляду.

Індивідуальна робота

Роль доктрини Монро у політичній системі США.

 

Доктрина Монро – політична доктрина США, частина сьомого Звернення до Конгресу (англ. State of the Union Affairs) тогочасного президента США Джеймса Монро (1817 – 1825), проголошена 2 грудня 1823 р. В ній було визначено довготривалі цілі зовнішньої політики США. Подібно до традиції президента Джеферсона, в цій доктрині було закріплено незалежність Американських Штатів від Європейських урядів (від «Старого світу»), було сформульовано існування двох політичних сфер (англ. two spheres), визначено принцип невтручання (англ. non-intervention) США в європейські конфлікти, запропоновано припинення всіх колоніальних кампаній в західній півкулі (англ. non-colonization).

Доктрина була проголошена в той час, коли багато з-поміж латиноамериканських держав знаходилися на межі проголошення незалежності від Іспанської імперії. Сполучені Штати, приєднуючись до побоювань Великої Британії, намагалися унеможливити отримання влади над колишніми іспанськими колоніями будь-якою європейською державою.

 

Запитання для самоконтролю

1. Економічне і політичне становище американських колоній Англії.

2. Причини, хід та оцінка війни за незалежність.

3. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США.

4. Статті конфедерації 1781 р., їх характеристика.

5. Розробка та прийняття конституції США, її структура, основні принципи, оцінка.

6. Характеристика конституції США 1787 р.

7. Перший цикл поправок до конституції США (1-12 поправки).

8. Громадянська війна 1861-1865 рр. Законодавство періоду громадянської війни.

9. Економічні та політичні наслідки громадянської війни. Другий цикл поправок до конституції США (13-15).

10. Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану, суду Лінча. “Чорні кодекси”.

11. Утворення та діяльність республіканської та демократичної партій.

12. Соціально-політичний розвиток країни кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. Закон Шермана 1890р.