Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
4. Основні джерела та риси права.
5. Судові та правоохоронні органи Франції.
6. Податкова система Франції.
У Франції після закінчення Другої світової війни була встановлена четверта республіка, конституцію якої було прийнято в 1946 р. Необхідно проаналізувати державний устрій Франції відповідно до цієї конституції, яка встановила парламентську республіку.
Особливе місце посідає політична боротьба навколо виборів у Національні збори 1946 р., у результаті якої була змінена виборча система (пропорційна на мажоритарну). Важливо також розглянути резолюцію Національних зборів 1951р. про перегляд конституції 1946 р. У підсумку в 1954 р. була проведена конституційна реформа, у результаті якої збільшилася роль президента й уряду. Особливо варто розглянути вибори 1956 р., у результаті яких перемогла компартія і, таким чином, буржуазія зажадала ліквідації четвертої республіки. Слід проаналізувати причини падіння режиму четвертої та встановлення режиму п’ятої республіки (додатково визначити роль Ш. де Голля в цьому процесі).
Необхідно проаналізувати конституція 1958 р. та характеризувати державний устрій Франції, зважаючи на виключне збільшення повноважень президента. Потрібно проаналізувати розвиток Франції після виходу Ш. де Голля у відставку в 1969 р., вказати на початок націоналізації економіки в період президентства соціаліста Ф. Міттерана (1981 р.) та вказати на зміни у політиці після приходу до влади Ж. Ширака та Н. Саркозі. В галузі цивільного права Франції в другій половині ХХ ст. відбулися істотні зміни. Необхідно розглянути зміни в чинному цивільному кодексі Наполеона 1804 р. (зокрема, в 1978 р. до нього було введено поняття юридичної особи, кодекс доповнено 300 статтями). Відбулося також обмеження прав власника і свободи договору. У галузі кримінального права потрібно розглянути зміни, внесені в наполеонівський кримінальний кодекс 1810 р. (у 1981 р. скасована страта). Особливе значення має аналіз кримінального кодексу Франції 1992 р., що цілком замінив кодекс 1810 р. У ньому зберігається демократична і гуманістична спрямованість. Вищою мірою покарання за кодексом 1992 р. стає довічне ув’язнення.
Самостійна робота
1. Народний фронт в політичній та державно-правовій історії Франції.
2. Конституція 1946 р.
3. Конституція 1958 р.
У січні 1936 року була опублікована Програма Народного фронту. Основними її вимогами були: розпуск і роззброєння фашистських організацій, чистка армії та державного апарату від фашистських елементів, реорганізація Французького банку, закріплення демократичних прав і свобод, обмеження експлуатації, боротьба з безробіттям і т. ін.
У виборах 1936 року Народний фронт отримав переконливу перемогу. За партії, що входили до складу Народного фронту, було подано 5,5 мільйона (56,6 %) голосів. Був сформований уряд Народного фронту, до якого увійшли соціалісти і радикали. Головою ради міністрів став соціаліст Леон Блюм.
Уряд Народного фронту провів низку важливих демократичних заходів: розпустив деякі фашистські організації, провів націоналізацію деяких галузей воєнної промисловості, встановив сорокагодинний робочий тиждень, оплачену відпустку (чотирнадцять днів), визнав колективний договір, виділив кредити селянству і ремісникам.
В травні 1958 р спалахнув заколот реакційного шовіністичного офіцерства, яке вимагало встановлення влади «сильної руки». Уряд погодився на це, влада була знову пере дана де Голлю. Почалася розробка Нової Конституції. У жовтні 1958 р. була прийнята Нова Конституція Франції, що означало кінець IV Республіки і початок V Республіки.
Згідно з новою Конституцією повноваження парламенту були значно звужені, а президента – розширені. Він фактично одер жав можливість одноосібно визначати внутрішню та зовнішню політику країни, призначати Прем'єр-міністра і міністрів без за твердження їх парламентом, право розпускати Національні збори, приймати, згідно зі ст. 16 Конституції, будь-які надзвичайні заходи, «які диктуються обставинами», при цьому він не несе ніякої політичної відповідальності за свої дії. Перелік основних прав громадян в Конституції був відсутнім.
Індивідуальна робота
Шарль де Голль.
Шарль Андре Жозеф Марі де Голль (фр. Charles Andrе Joseph Marie de Gaulle) (22 листопада 1890 – 9 листопада 1970 р.) – французький генерал, перший президент П'ятої республіки в 1958-1969 рр.
Він організував у Лондоні рух «Вільна Франція» (пізніше «Бойова Франція»), і воював проти нацистів у 1940-1944 рр., був главою тимчасового уряду Франції 1944-1946 рр., лідером власної партії. У 1958 р. національні збори доручили йому сформувати уряд на час економічної відбудови Франції і вирішити проблему кризи в Алжирі. Він став президентом наприкінці 1958 р., змінив конституцію у бік зміцнення президентської влади і працював до 1969 р.
Запитання для самоконтролю
1. Встановлення Четвертої республіки. Конституція 1946 р.
2. Криза Четвертої республіки. Перегляд Конституції 1946 р.
3. Встановлення П’ятої республіки. Конституція 1958 р.
4. Розвиток П’ятої республіки з 70-х років ХХ ст.
5. Право Франції:
а) джерела права;
б) цивільне право;
в) кримінальне право.