Основною проблемою індустріального суспільства він вважає – підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт – незалежність економічного порядку від політики поступово зникає, контроль суспільства вже не стільки економічний, скільки політичний.
Важливою зміною є також втрата приватною власністю соціальної ролі визначення функцій людей. Функція стала незалежною.
До основних ознак постіндустріального суспільства вчений відносить:
- прихід індустрії на місце промисловості; професійну та технічну працю “ієрархічно побудованого класу”;
- джерелом нововведень та заходів соціальної політики стали фундаментальні знання;
- контроль над новою технологією та доступ до неї; застосування інтелектуальної технології прийняття рішень.
Стратегічну роль відіграють наука та еліта вчених.
Белл визначив два напрями трансформації суспільства, що перебувають у суперечності:
– наукові відкриття створюють нову техніку та необхідні для її втілення величезні корпорації. У результаті перебудовується економіка, її структура, а також структура професійна та соціальна, суспільні інститути, змінюються риси суспільства. У цій економічній детермінації вирішальнасила– це еліта вчених та технократи корпорацій. Вирішальний принцип – капіталістична, технократична раціональність та ефективність;
– зростання масового споживання різноманітних матеріальних благ призводить до прагнення насолоди та особистої самоцінності, принципово “антибуржуазного” підходу до світу, суспільства і свого становища в ньому. Окремі вчені лише у цих переконаннях (що втілилися у молодіжній контркультурі) вбачають джерело трансформації суспільства. Модернізм суспільної свідомості, ворожий принципам раціональності та ефективності, і виникнення нового класу (носія цієї ідеології) трансформують суспільство у протилежному напрямі, формують іншу детермінацію.
Тому процес трансформації суспільства – це наростання конфлікту між соціальною структурою та новою культурою суспільства, яка формується. Носіями нових ідеалів стає “меритократія” (влада осіб, які мають найбільші заслуги перед суспільством), яка приходить на зміну технократам.
Основою для статусу є вже не власність і не місце в корпоративній ієрархії, а сам інтелект, талант переробляти інформацію і вирішувати складні інтелектуальні завдання. Ця здібність лише актуалізується освітою,але на 40–80 % вона передається генетично і проявляється у високій самооцінці. Немає значення, яке місце ці люди займають сьогодні у суспільстві. Вони поступово висунуться на верх своїх професійних груп або організацій. Але немає механізму, який би забезпечив автоматизм такої зміни, і передбачається період їхньої гострої конфронтації з технократією.