Історико-економічне значення неолітичної революції.

Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до
III тис. до н. е.

Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого господарства, що стає домінуючим. Складовою енеоліту є мідний та бронзовий віки.

Основними віхами цього періоду, які вплинули на еволюцію напрямів та характер життєдіяльності людини, були:

– перехід до осідлості та вдосконалення постійного поселен­ня;

– виникнення тваринництва, ремесла та землеробства;

– утвердження макролітів;

– початок поділу праці та внутрішньогалузевої спеціалізації.

Неолітична революція була одночасно економічною, технологічною, побутовою, соціальною, етно-куль­тур­ною та політичною. З’являються перші історично сформовані соціальні інститути – поділ праці (становіковий, племінний, фаховий), сім’я, рід, плем’я, община, релігія, власність, додатковий продукт. З об’єднанням функцій військового ватажка і судді влада військової аристократії істотно зміцнюється.

Бронзова доба (ІІІ – ІІ тис. до н. е.)

До основних рис цього періоду відносять:

– панування та вдосконалення відтворюючого господарства;

– швидкий розвиток тваринництва й орного землеробства;

– відокремлення скотарських племен;

– формування місцевих центрів металургії та гончарного виробництва;

– початок активного обміну регіонального характеру (золото, бурштин, фаянс, сіль тощо).

Підвищення продуктивності праці на основі удосконалення знарядь праці, масове поширення їхнього виробництва з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство та ремесло, виробництво додаткового продукту призвели до поступового майнового розшарування та формування первісних держав, а з винайденням буквеного письма починається стадія цивілізації. Пер­ші утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія, Китай) на зламі неоліту і бронзового віку. Одночасно елементи державності формуються в Україні в умовах трипільської культури.