ХVІ ст.

 

Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.

На початку XVІ ст. у Північно-Західній Європі поширювався реформаційний рух. Видатним представником протестантського руху був Ж. Кальвін (1509–1546 рр.). Незважаючи на релігійну форму, погляди Кальвіна мали чіткий економічний зміст. Світом править Бог, тому одній людині передбачено блаженство, іншій – вічні муки, але кожна людина повинна думати, що саме вона обрана Богом, і підтверджувати це своєю діяльністю. Доводить це грошовий успіх. Людина повинна бути бережливою, діяльною, чесною, уміти все розрахувати, це є моральним обов’язком перед Богом.

Позичковий процент вважався Ж. Кальвіном нормальним явищем, а потяг людей до збагачення – природним. Приватна власність та життя людини є священним і недоторканним.

Замість тези “не обдуриш – не продаси” поступово приходить усвідомлення того, що обман створює перешкоди для системної торгівлі. Протестанство було гарантією точного виконання контрактів і сприяло моральному виправданню процента. Широкого застосування набуває “венеціанський рахунок”, тобто бухгалтерський облік доходів та витрат. Це сприяло розвитку кредиту та банківської справи.

Християнство — ключовий елемент євро­пейської цивілізації. Криза християнства в особі Лютера, Кальвіна привела до по­яви протестантизму та пуританізму, вихідна теза яких — запере­чення догматів християнства про працю як кару Господню і ви­знання працюючої людини уособленням доброчесності, ощад­ливості, чесності, високої моральності.

Протестантизм з його догмою про те, що праця є служінням Всевишньому, оцінює працю як радість. Працею ти наближаєшся до Всевишнього, а це і є найвищою метою, єднанням з Богом.

Водночас саме протестантські економісти Д. Кларк, В. Джевонс, А. Маршалл створили концепцію вартості, цінно­сті, що визначається межовою тяжкістю праці. А отже, ця концеп­ція є наслідком кризи християнських догм про працю як пока­рання Всевишнім людини за її первородний гріх.

М. Вебер уперше вказав на те, що капіталістичний дух зо­бов’язаний своїм походженням протестантизму. Пуританізм охопив Англію, певною мірою деякі райони Франції, Нідерландів та Німеч­чини; однак, на Іспанію та Португалію мав обмежений вплив.