Промисловий переворот у Німеччині розпочався із значним запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у період 1850–1871 рр.Основними причинами сповільненого розвитку економіки були:
– політична роздробленість німецьких земель;
– наявність юнкерства;
– відсутність сильного торговельного флоту;
– ізольованість від атлантичних торговельних шляхів;
– збереження цехового устрою ремісничого виробництва.
У першій половині ХІХ ст. Німеччина залишалася аграрним придатком промислово розвинених країн – Англії та Франції.
У 30-х роках, на початку промислового перевороту, створюються основні промислові регіони. У 1833 р. Пруссія домоглася організації Митного союзу, що об’єднав 18 держав Північної Німеччини, територія яких становила 77 тис. кв. км, де проживало 23 млн осіб. Легка промисловість концентрується у Саксонії. Суконна, гірнича, хімічна – у Пруссії. У Рейнсько-Вестфальському промисловому районі зосереджувалася 4 частина робітників. На основі англійської техніки та технології поступово формується власна машинна індустрія:
1822 р. – 2 парових двигуни;
1847 р. – 1 139 двигунів;
1835 р. – 12 км залізниць;
1848 р. – 2,5 тис. км залізниць.
Після успішного завершення франко-прусської війни, включення до складу Німецької імперії французьких промислових районів Ельзасу та Лотарінгії випереджаючими темпами розвивається залізничний транспорт (2,5 тис. км залізниць), важка промисловість, хімія. У 1867 році створено союзну митну раду та митний парламент. Важливого значення набувають в умовах мілітаризації рейнські металургійні та військові заводи Круппа. Виробництво двигунів зросло в 4 рази і сягнуло 1 139 шт. щорічно. Частка у світовому промисловому виробництві становила 13 %.
У сільському господарстві Німеччина сформувала власний шлях інтенсивного розвитку (прусський, або німецький). Сутність його полягала в тому, що значні маєтки перетворювалися в “агрофабрики”, де централізовано впроваджувалися новітні досягнення науки, агротехніки та агрохімії. Механізація праці, використання парових тракторів, культиваторів, молотарок, застосування вільнонайманої робочої сили зумовили вихід Німеччини на перше місце в Європі з виробництва цукру, крохмалу, спирту, збору картоплі та буряків.
Промисловий переворот у Німеччині базувався на вітчизняному машинобудуванні, на власних інженерно-технічних досягненнях. Будувалися величезні машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Успішно розвивалася хімічна промисловість. Становлення нового типу суспільства в Німеччині відбувалося не революційним, а еволюційним шляхом.