Хронологічна таблиця - раздел История, Історія України
2 Млн. Років Тому — Поява Первісних Людей На Землі.
...
2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі.
1 млн. років тому — поява первісних людей на території України.
IV—III тис. до н. є. — розселення племен трипільської культури на території України.
IX—VII ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах.
VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор´я.
VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор´я.
І—II ст. — перші згадки про слов´ян у творах римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.
IV—VII ст. — формування перших східнослов´янських політичних об´єднань — союзів племен.
VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.
860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь.
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.
882—912 — правління Олега на Русі.
911 — укладення договору між Руссю і Візантією.
912—945 — князювання Ігоря.
945—964 — регентство княгині Ольги.
964—972 — князювання Святослава.
980—1015 — князювання Володимира Великого.
988 — запровадження християнства в Київській Русі.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого.
1037 — спорудження в Києві Софійського собору.
1097 — князівський з´їзд у Любечі.
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».
1113—1125 — князювання Володимира Мономаха.
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.
1199 — об´єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.
1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.
1237—1240 — монгольська навала на Русь.
1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином.
1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.
1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля.
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею.
1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
1410 — поразка Тевтонського ордена від об´єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.
1413 — городельська унія між Литвою та Польщею.
1449 — утворення Кримського ханства.
1480 — повалення золотоординського іга на Русі.
1529 — перший Литовський статут.
1554—1556 — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.
1566 — другий Литовський статут.
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського, Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.
1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».
1588 — Третій Литовський статут.
1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.
1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С Наливайка.
1596 — Берестейська унія.
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.
1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.
1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла, Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці.
1648—1676 — українська національна революція.
1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.
1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода.
1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.
1652 — розгром польського війська в битві під Батогом.
1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над польсько-шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.
1654, 8 січня — Переяславська рада.
1654, березень — «Березневі статті».
1657 — смерть Б. Хмельницького. 1657—1659 — гетьманування І. Виговського.
1658 — Гадяцький договір.
1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними формуваннями під керівництвом І. Виговського.
1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького.
1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького.
1660 — Слободищенський трактат.
1661 — заснування університету у Львові. 1663 — «Чорна рада» у Ніжині.
1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні.
1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.
1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.
1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.
1667 — Андрусівське перемир´я між Російською державою та Річчю Посполитою.
1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.
1669 — «Глухівські статті».
1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.
1674 — перше видання «Синопсису» (Київ).
1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі.
1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну.
1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та
Кримським ханством. 1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею. 1687—1708 — гетьманування І. Мазепи. 1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського. 1709, червень — Полтавська битва.
1710 — обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція. 1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків. 1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії. 1722—1723 — гетьманування П. Полуботка. 1727—1734 — гетьманування Д. Апостола.
1727 — «Решительные пункты» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією). 1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду. 1750—1764 — гетьманування К. Розумовського. 1764 — зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії. 1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні. 1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії. 1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі. 1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком. 1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;
— царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні. 1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством. 1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь,
Поділля, Брацлавщина. 1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію. 1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди». 1803 — царський указ про «вільних хліборобів», згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи. 1805 — відкриття Харківського університету. 1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії. 1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка. 1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо.
1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства». 1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі. 1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.
1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.
1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.
1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».
1834 — заснування університету в Києві.
1840 — видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка.
1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.
1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».
1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.
1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.
1853—1856 — Кримська війна.
1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козаччини».
1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.
1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в
Росії. 1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».
1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;
— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.
1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.
1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету;
— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.
1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.
1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».
1874 — масове «ходіння в народ».
1875 — відкриття університету в Чернівцях.
1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою.
1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля».
1877 — «Чигиринська змова».
1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві.
1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».
1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;
— перший загальний перепис населення Росії;
— на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого паровоза.
1900 — утворення Революційної української партії (РУП);
— видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі.
1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);
— початок першої російської революції.
1905, червень — повстання на броненосці «Потьомкін».
1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.
1905, жовтень — підписання царем маніфесту «Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.
1905, грудень — збройні повстання в Харкові, Олександрівську, Горлівці.
1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.
1907, 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.
1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП). 1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;
— заснування «Союзу визволення України» (СВУ).
1914 — створення в складі австро-угорської армії українського добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);
— утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.
1917, 4 березня — утворення Центральної Ради.
1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради.
1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради.
1917, липень — збройний виступ полуботківців.
1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.
1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).
1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.
1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з´їзді Рад у Харкові.
1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ.
1918,11 січня — IV Універсал Центральної Ради.
1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками;
— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.
1918,18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України.
1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;
— проголошення на Всеукраїнському хліборобському з´їзді П. Скоропадського гетьманом України. Здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана.
1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);
— утворення Директорії.
1918,14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.
1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.
1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України.
1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з´їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні.
1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна.
1919, 3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Україні».
1919, 11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету
на чолі з Г. Петровським.
1919,16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва.
1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.
1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни.
1920, 6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва.
1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ.
1920,12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир´я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з іншого.
1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквідація Південного фронту.
1921, березень — ухвала X з´їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп).
1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР.
1921—1923 — голод в Україні.
1922, ЗО грудня — затвердження І з´їздом СРСР декларації про утворення Союзу РСР і союзного договору.
1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав у Парижі.
1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР.
1924 — II з´їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР.
1925, березень — саморозпуск УКП.
1925, грудень — проголошення XIV з´їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію.
1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим.
1928—1932 — п´ятирічний план розвитку народного господарства України.
1928 — «Шахтинська справа».
1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН).
1929 — перехід до політики суцільної колективізації.
1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях. 1932—1933 — голод в Україні.
1932, жовтень — пуск Дніпрогесу.
1933—1937 — другий п´ятирічний план розвитку народного господарства України.
1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з´їздом Рад України.
1938,11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії.
1939,15 березня — проголошення самостійності Карпатської України.
1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі.
1939,1 вересня — початок Другої світової війни.
1939.17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону.
Початок радянізації Західної України.
1939, вересень — підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.
1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу.
1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави.
1941, липень — вересень — оборона Києва.
1941, жовтень — липень — оборона Севастополя.
1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).
1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА).
1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.
1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.
1943, листопад — Київська наступальна операція, внаслідок якої визволено Київ.
1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської
України.
1945,6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН.
1945, 9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини.
1946—1947 — голод в Україні.
1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.
1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.
1950,5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).
1953, 5 березня — помер Й. Сталін.
1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду О. Кириченка.
1954,19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.
1956, лютий — XX з´їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».
1957, травень — проголошення М.Хрущовим надпрограмну тваринництві.
1959,15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.
1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.
1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук´яненком.
1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря
ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста. 1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького.
1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.
1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.
1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС. 1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.
1989, вересень — установчий з´їзд Народного Руху України за перебудову. 1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.
1989, березень — вибори до Верховної Ради УРСР.
1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.
1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.
1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.
1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.
1991,8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).
1992,19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.
1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».
1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.
1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано
Л. Кучму.
1995, 8 червня — підписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституційного договору.
1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституції України.
1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.
1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.
1998, 29 березня — вибори до Верховної Ради України.
1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.
2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.
2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».
2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;
— створення парламентської більшості.
2004, жовтень — грудень — вибори Президента України;
— помаранчева революція.
2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.
Все темы данного раздела:
Історія України
Навчальний посібник / Бойко О.Д. - К.: Академвидав, 2006.- 686 c.
Це — третє видання посібника, який здобув неабияку популярність у вищій школі. Студентів і викладачів приваблюють у ньому
Початок формування людської цивілізації на території України
Першим періодом історії людства був кам´яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї доби на тлі кардинальних зрушень у природі, пов´язаних з різкими
Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
Відкриття та поширення заліза започаткували нову еру в історії людства — залізну. Цікаво, що перші залізні вироби мали космічне походження і були виготовлені з уламків метеоритів ще
Кіммерійці
Першим етнічним утворенням на території України, про яке залишилася згадка в писемних джерелах, були кіммерійці (IX — перша половина VII ст. до н. е.). Про «уславлених кобилодойців» (так цей народ
Сармати
У III ст. до н. е. в поволзько-приуральських степах сформувався союз кочових іраномовних племен — сарматів, який спустошливим ураганом пронісся Приазов´ям та Північним Причорномор´ям, в
Античні міста-держави Північного Причорномор´я
VIII — кінець VI ст. до н. є. — це період «Великої грецької колонізації», одним з напрямів якої було освоєння Північного Причорномор´я. Деякі фахівці (Н. Кравченко, І. Черняков) вважають, що
Етногенез слов´ян
В історичній науці однією з центральних є проблема походження народу (етногенез). її розв´язання дає змогу з´ясувати ареал зародження етносу, джерела його культури, мови, особливості св
Венеди, анти, склавини
Перші згадки в писемних джерелах про ранньо-слов´янські племена зустрічаються в творах римських вчених І—II ст. н. є. Плінія Старшого, Тацита, Птолемея, де слов´яни фігурують під назвою
Суспільний розвиток східних слов´ян
Доба VI—IX ст. в історії східного слов´янства характеризується глибокими якісними суспільними змінами, визріванням та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли в IX ст. виникнен
Походження Давньоруської держави
До питання походження Київської Русі вперше звернувся легендарний літописець Нестор понад вісім століть тому в «Повісті минулих літ». Трактування цього питання є одним із найзаплута
Монгольська навала і встановлення золотоординського іга
Питання про роль монгольського нашестя та золотоординського іга в слов´янській історії завжди належало до Розряду надзвичайно важливих, але водночас дуже складних, дискусійних
Монгольська навала і встановлення золотоординського іга
Питання про роль монгольського нашестя та золотоординського іга в слов´янській історії завжди належало до Розряду надзвичайно важливих, але водночас дуже складних, дискусійних
Політичний устрій
Київська Русь — ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протягом IX—XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворил
Соціально-економічний розвиток
За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов´ян. У цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейськ
Етнічний розвиток
Визначення етнічної структури в Київській Русі — проблема актуальна і складна. Актуальна, оскільки її розв´язання є ключем для визначення спадкоємця києво-руської культурно-іс
Хрещення Русі
Запровадження християнства — це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив х
Характерні ознаки та особливості розвитку культури Київської Русі
Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; в
Походження і суть національного символу — тризуба
Український національний символ тризуб, чи триденс, тридент, сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина тільки-но почала своє самоусвідомлення та самоствердження. Деякі фахівц
Утворення, піднесення і занепад Галицько-Волинської держави
Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров´я — Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські між
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського
Перервана традиція літописання зумовила наявність білих плям в історії польсько-литовської доби. Через це частина істориків період існування Великого князівства Литовського до Люблі
Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
Боярська змова, через яку загинув у квітні 1340 р. галицько-волинський князь Юрій II Болеслав, стала своєрідним сигналом до нового вторгнення Польщі в українські землі. Експансія зд
Люблінська унія
Розвиток феодального землеволодіння, посилення процесу прикріплення селян до землі сприяли формуванню та зростанню панівної феодальної верстви. У різних країнах ці процеси мали свої
Утворення Кримського ханства і його експансія на українські землі
Середина XIV ст. стала початком розпаду Золотої Орди. Нескінченні чвари та суперечки суттєво ослабили центральну владу, посилили відцентрові тенденції в Орді. У контексті цих подій
Соціально-економічні процеси в XIV—XVI ст.
За польсько-литовської доби відбулися помітні якісні зрушення, з´явилися нові явища в економічній сфері. Якщо ще у XIV ст. переважала примітивна експлуатація великих природних
Церковне життя. Берестейська унія
З моменту розколу християнства 1054 р. на православну та католицьку гілки ідея унії (об´єднання) завжди знаходила своїх прихильників. Якщо православні вважали, що унія можлива
Культура України в XIV—XVI ст.
Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська агресія суттєво вплинули на перебіг подій в українських землях. У XIV—XVI ст. відбулися значні змі
Феномен козацтва: генезис, характерні ознаки та особливості
Вперше термін «козак» згадано у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». У XVI ст. цей термін вміщено в
Запорозька Січ
Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з´явилася 1551 р. у польського історика Мартина Бєльського (1495— 1575). У своїй «Всесвітній хроніці» він повідомляв, що у першій полов
Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст.
Наприкінці XVI — на початку XVII ст. українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків: перша (1591 —1596) була порівняно короткою у
Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
На межі XVI—XVII ст. козацтво дедалі більше заявляє про себе як про впливову силу не тільки в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені. Насамперед це виявилося в тому, що козацтво,
Причини, характер, періодизація революції
У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що не тільки кардинально змінив хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний розвито
Утворення Української гетьманської держави
У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундам
Утворення Української гетьманської держави
У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундам
Українська державність наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
Безпосередніми наслідками поразки Української революції були значні демографічні втрати (від воєнних дій, голоду, епідемій тощо українське населення скоротилося на 65—70%); територі
Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
Особливістю перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст. був тотальний, безперервний, хоча і хвилеподібний наступ самодержавства на права України. Суть цього на
Правобережна Україна наприкінці XVII — у XVIII ст.
Після поразки Української революції подальшу долю українських земель визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина. Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) терито
Соціально-економічний розвиток наприкінці XVII —у XVIII ст.
Стрижнем тогочасної економіки було сільське господарство, тенденції розвитку якого накладали помітний відбиток на перебіг усіх суспільних процесів. У цей період земе
Культура України наприкінці XVII — у XVIII ст.
Українська революція 1648—1676 pp., поступальний розвиток буржуазних відносин, перебування українських земель у складі різних іноземних держав, загальноєвропейські і
Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії
На початку XIX ст. переважна частина українських земель (Лівобережна, Слобідська, Правобережна та Південна Україна) належали Російській імперії. У цей період сільськ
Суспільні рухи
Перша половина XIX ст. — це період визрівання глибокої суспільно-політичної кризи в Російській імперії, складовою якої були українські землі. Ця криза зумовила виник
Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
Сучасні історики виділяють у розвитку національних рухів Східної Європи три етапи, які умовно можна назвати фольклорно-етнографічним, літературним (культурницьким) т
Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії
Наприкінці XVIII ст. розпочався новий період у житті західноукраїнських земель. У цей час карта Європи була знову змінена відповідно до геополітичних інтересів велик
Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна
У середині XIX ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала в невідповідності існуючих феодальн
Суспільні течії і рухи другої половини XIX ст.
Модернізаційні реформи в Росії стимулювали піднесення суспільного руху. Вони певною мірою демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйон
Народницький рух
Основною опорою народницького руху, поширеного в 60—80-ті роки XIX ст., стали вихідці із дворянської та різночинської інтелігенції. Народництво як ідеологія і як громадсько-політичн
Соціал-демократичний рух
Розчарування частини народників у ставці на революційний потенціал селянства призводить наприкінці XIX ст. до поширення ідеології марксизму, на базі якої сформувалас
Ліберальний рух
Як ідейно-політична течія ліберальний рух виходить на політичну сцену на межі 70—80-х років. В Україні він формувався головним чином на основі земської ліберальної опозиції. Перші п
Національний рух
Лібералізація суспільного життя у середині XIX ст., що була провісником майбутніх реформ та модернізації, водночас сприяла пожвавленню національного руху. Повернувшись після амністі
Соціально-економічний розвиток у пореформений період
Скасування кріпацтва та буржуазні реформи не сприяли автоматичній ліквідації феодального ладу. Цей крок був спробою самодержавства модернізувати старорежимну феодаль
Українська культура в другій половині XIX ст.
У другій половині XIX ст. відбулося територіальне роз´єднання українських земель, завершилося формування української нації, ускладнилася соціальна структура та
Соціально-економічний розвиток на початку XX ст.
Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної ін
Національний рух на початку XX ст.
Наприкінці XIX — на початку XX ст. активізувався національний рух в Україні. Посилилася активність політичних сил, набрала сили тенденція до їх згуртування, розгорну
Україна в період першої російської революції 1905—1907 pp.
Рубіж XIX і XX ст. — це не тільки період суттєвих соціально-економічних змін, а й час радикальних суспільно-політичних зрушень, значною мірою зумовлених революційним
Західноукраїнські землі в другій половині XIX — на початку XX ст.
Середина XIX ст. була часом випробувань для імперії Габсбургів. Вистоявши перед революційною хвилею 1848 p., вона невдовзі зазнала дошкульних поразок на міжнародній
Українські землі в роки Першої світової війни
Влітку 1914 р. загострення міжімперіалістичних протиріч дійшло до фатальної межі. Світ опинився в полум´ї Першої світової війни. Ця війна була збройним протист
Поява модерністської течії в українській культурі на рубежі XIX і XX ст.
Зміст, форма, стильові зміни в культурі залежать не тільки від еволюції мистецтва, вони тісно пов´язані з усіма сторонами життя суспільства, з особливостями та
Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Протягом надзвичайно короткого час
Проголошення автономії України
Добу Центральної Ради, залежно від домінуючих у державотворчому процесі ідей, фахівці поділяють на два етапи: автономістичний (березень 1917 р. — січень 1918 р.) та
Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти УНР
Після провалу серпневого корніловського заколоту восени 1917 р. у Росії загострилася суспільна криза. Наростаюча радикалізація мас (захоплення селянами поміщицьких земель, самочинне
Гетьманат П. Скоропадського
Навесні 1918 р. Україна стала ареною найбільш хаотичних і складних політичних подій. Реальність поновлення більшовицької експансії, нездатність Центральної ради опанувати ситуацію і
Директорія УНР
У травні 1918 р. партії просоціалістичної орієнтації утворили опозиційний гетьманові Український національно-державний союз (з серпня Український національний союз). 13 листопада на
Західноукраїнська Народна Республіка
Перша світова війна та жовтневі події в Росії стали чинниками, які кардинально змінили співвідношення міжнародних сил та геополітичне обличчя світу. Багатовікові імперії захиталися
Політика радянської влади в Україні 1919 р.
В історію України 1919 р. увійшов встановленням радянської форми державності. Першим кроком на цьому шляху стала відмова більшовиків від попередньої назви держави —
Україна в другій половині 1919 — на початку 1920 р.
Рубіж 1919—1920 pp. став своєрідним піком громадянської війни. Безлад на території України досяг апогею. Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою з
Радянсько-польська війна та Україна
21 квітня 1920 року голова дипломатичної місії УНР д. Левицький та міністр закордонних справ Польщі Я. Домбський з метою створення єдиного антибільшовицького фронту підписали політи
УСРР на початку 20-х років
Після закінчення громадянської війни основна частина українських земель входила до складу Української СРР — однієї з 13 держав, що виникли на руїнах колишньої Російс
Нова економічна політика
Започаткована в роки війни політика «воєнного комунізму» з її продрозкладкою з кожним днем все поглиблювала прірву, що розділяла владу й основну масу населення — сел
Утворення Радянського Союзу. Остаточна втрата Україною незалежності
Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався ще під час громадянської війни і був зумовлений об´єктивними чинниками.
Території усіх республік,
Індустріалізація: завдання, труднощі, характерні ознаки, особливості і наслідки
На базі непу промисловий розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного (1913 р.) рівня, однак країна суттєво відставала від передових капіталістичних держав:
Колективізація сільського господарства. Голод 1932—1933 pp.
Радянське керівництво, взявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома проблемами: кошти, сировина і робочі руки для розвитку
Культурне будівництво у 20—30-ті роки
Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа «культурною революцією». За короткий термін планувалося ліквідувати неписьменність; створити
Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин
Принципово важливою складовою культурних процесів в Україні у 20—30-ті роки була політика коренізації, спрямована на те, щоб надати народам, об´єднаним у СРСР,
Україна і процес формування тоталітарного режиму в СРСР
«Великий перелом» наприкінці 20-х років посилив процес відчуження виробника від засобів виробництва, висунув на перший план позаекономічний примус, призвів до падінн
Українські землі в складі Польщі
З 1919 р. під польською окупацією опинилися 125,7 тис. км2 земель Східної Галичини та Західної Волині, що становило майже третину усієї площі тодішньої Польської дер
Українські землі в складі Румунії
За офіційною статистикою, 1920 р. на території Румунії проживало майже 790 тис. українців (або 4,7% усього населення). Основними місцями їхнього зосередження були Пі
Українські землі в складі Чехословаччини
Після розвалу Австро-Угорської імперії гостро постало питання про майбутню долю Закарпаття. У червні 1918 р. на базі емігрантських організацій, вихідців із Закарпатт
Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Проголошення автономії Карпатської України
Наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримуючи натиску міцніючої Німеччини та її сателітів, починає тріщати по всіх швах. За цих умов українс
Роль «українського питання» в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова—Ріббентропа
Зміна на рубежі 1938—1939 pp. акцентів у зовнішньополітичному курсі Німеччини призвела до падіння влади в Хусті. Гітлер, пам´ятаючи уроки Першої світової війни
Роль «українського питання» в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова—Ріббентропа
Зміна на рубежі 1938—1939 pp. акцентів у зовнішньополітичному курсі Німеччини призвела до падіння влади в Хусті. Гітлер, пам´ятаючи уроки Першої світової війни
Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на території України 1941—1942 pp.
22 червня 1941 року після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецьк
Місце України у планах фашистів
Ще задовго до початку Другої світової війни Україна входила в орбіту колоніальних планів кайзерівської Німеччини. Брестський мир 1918 р. став важливим кроком на шлях
Встановлення фашистського окупаційного режиму
Територію СРСР Гітлер називав «великим пирогом», для освоєння якого необхідно, по-перше, оволодіти ним, по-друге, управляти, по-третє, експлуатувати. Дотримуючись кл
Радянський партизанський рух на окупованій території України
З кристалізацією справжніх намірів окупаційних властей в Україні наростав радянський партизанський рух. У своєму розвитку він пройшов кілька етапів. Перший — «зародж
Збройна боротьба формувань ОУН—УПА в 1941—1944 pp.
Складовою руху опору в тилу фашистів після невдалої спроби 30 червня 1941 року проголосити у Львові відновлення самостійної Української держави стали дії певної част
Визволення України
Сталінградська битва (17 липня 1942 року — 2 лютого 1943 року), під час якої Німеччина та її союзники втратили 1,5 млн. осіб, тобто 1/4 усіх діючих на радянсько-німе
Повоєнні адміністративно-територіальні зміни
Наприкінці війни процес об´єднання українських земель та формування території України вступив у вирішальну фазу. Питання про повоєнні кордони гостро стало вже
Зовнішньополітична діяльність УРСР
Ще 27 січня 1944 року у Москві відбувся перший за воєнні роки пленум ЦК ВКП(б), який розглянув і ухвалив пропозицію Ради народних комісарів СРСР щодо розширення прав
Особливості процесу відбудови народного господарства України
Відбудова народного господарства республіки розпочалася одразу ж після визволення з-під фашистської окупації й особливо активізувалася в повоєнний час. Відбудова в У
Рівень життя і побуту населення
Демографічний розвиток України в повоєнний період характеризується скороченням трудових ресурсів (на території республіки під час окупаційного режиму було знищено ма
Радянізація західних областей України
Процес відбудови у «возз´єднаних» районах УРСР проходив набагато складніше, ніж на сході республіки. Це було зумовлено сукупністю причин: значними руйнаціями,
Боротьба ОУН—УПА з радянською репресивною машиною
Ліквідація греко-католицької церкви, насильницька колективізація, масові депортації викликали в місцевого західноукраїнського населення опір діям влади. Організуючим
Культурно-ідеологічні процеси в Україні
Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнний період вимагав остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини, саме тому в цей час, з одного бо
Суспільно-політичне життя і політична боротьба в УРСР
5 березня 1953 року помер Сталін. Ця дата стала своєрідною точкою відліку розгортання у Радянському Союзі суперечливих і неоднозначних спроб трансформації тоталітарн
Соціально-економічний розвиток України
У середині 50-х років УРСР відігравала одну з головних ролей в єдиному господарчому механізмі країни. Вона перетворилася на потужну металургійну і паливну базу СРСР,
Духовне життя в Україні: основні тенденції і характерні ознаки
Динаміка оновлення суспільного життя визначалася боротьбою демократичної та консервативної тенденцій, мінливим співвідношенням реформаторських та консервативних сил.
Соціально-економічний розвиток УРСР
У період «хрущовської відлиги» в процесі активного реформування (особливо реформ, спрямованих на децентралізацію) тоталітарну систему в СРСР було на якийсь час вивед
Стабілізація» і закритість суспільно-політичного життя
Якщо в галузі економіки принаймні декларувалися деякі реформи, то в політичній сфері брежнєвське керівництво намагалося зберегти існуючий режим, не втратити спадкоємність з владними
Духовний розвиток суспільства: ідеологічний диктат
Суперечлива ситуація склалася і в духовній сфері республіки. На перший погляд, кількісні показники свідчили про благополучний розвиток. Наприклад, у галузі освіти: я
Дисидентський рух
Бурхливе, суперечливе, динамічне «хрущовське» десятиріччя об´єктивно стимулювало оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у 60—7
Головні чинники, що зумовили процес перебудови
На початку 80-х років дедалі очевиднішою ставала неможливість збереження без істотних змін існуючих у СРСР порядків, що висувало на передній план необхідність реформ у всіх сферах с
Етапи перебудови та її наслідки для України
Взявши за основу суттєві зміни та зрушення, що відбулися у процесі самоусвідомлення, розстановки та взаємодії Політичних сил у суспільстві, період з квітня 1985 р. по серпень 1991 р
Стартові умови розгортання державотворчого процесу
1 грудня 1991 року відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обран
Стартові умови розгортання державотворчого процесу
1 грудня 1991 року відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обран
Становлення владних структур
Проголошена незалежність надзвичайно гостро поставила питання про розбудову держави. Одним з найперших державотворчих кроків було запровадження атрибутів Державності. Важливими віха
Конституційний процес
Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 року стала не тільки поштовхом для конституційних змін, а й політико-правовою основою концепції нової Конституції України,
Формування багатопартійності
Одним з головних елементів демократичної політичної системи є багатопартійність, адже саме політичні партії підтримують зв´язок уряду з народом. У демократичному суспільстві п
Специфіка взаємодії культури і суспільства в умовах перехідного періоду
Історичний досвід переконує, що в переломні моменти можна досягти суспільної гармонії лише тоді, коли паралельно з глибинними перетвореннями в політиці, економіці, соціальній сфері
Основні тенденції розвитку сучасної української культури
Основою самовідтворення культури є освіта. Наприкінці XX ст. її зміст, форми суттєво відставали від основних тенденцій розвитку цивілізації, слабо були зорієнтовані на перспективи ц
Характерні ознаки релігійного життя
Наприкінці 80-х — на початку 90-х років в Україні розпочався своєрідний «релігійний ренесанс», виявами якого стали відродження релігійного життя, виникнення значної кількості релігі
Роль національної ментальності в житті суспільства
Під ментальністю (менталітетом) розуміють стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири лю
Формування концепції зовнішньополітичного курсу
Основні засади зовнішньої політики Української держави було закладено ще Декларацією про державний суверенітет України (липень 1990 р.), у якій визначено демократичний і миролюбний
Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
Поступове усвідомлення національних інтересів, пошуки оптимальної концепції безпеки в умовах боротьби різних політичних сил зумовили багатовекторність української зовнішньої політик
Західний напрям зовнішньої політики
Вихід незалежної України на міжнародну арену відбувся в дуже складних умовах. Розпад СРСР, поява на його руїнах самостійних держав на тривалий час вивели світ з рівноваги, адже зник
Україна і СНД
8 грудня 1991 року в Мінську лідери Росії, України та Білорусі (країн-засновників СРСР) заявили про припинення дії Союзного Договору 1922 р. та про намір створити Співдружність Неза
Новости и инфо для студентов