Предметом історії економіки та економічної думки є

· становлення, функціонування та розвитку економіки в процесі історичного розвитку на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних, духовних та інших особливостей конкретних країн, їх угруповань, міжнародної економіки, системоутворювальні зв’язки економічних систем;

· системний погляд на історичний процес виникнення, розвитку, змагання та зміни економічної думки, закономірностей її еволюції та ролі в розвитку цивілізацій. Етапні внески видатних особистостей, основних шкіл, течій та напрямів; аналіз фундаментальної бази хрестоматійних позицій економічної науки та сучасних економічних вчень; адекватність, повнота та достовірність теоретичного відображення закономірностей перебігу господарських процесів на певному етапі історичного розвитку;

· встановлення та дослідження методологічних засад історико-економічного аналізу, еволюції методів пізнання економічної дійсності.

Мета вивчення дисципліни:

· оволодіння студентами теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;

· ознайомлення з вітчизняним і зарубіжним господарським досвідом минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;

· формування у студентів системного бачення розвитку економічної думки та методології економічної науки, навичок виявлення найбільш суттєвих положень у структурі наукового дискурсу базових наукових течій та сучасних економічних теорій;

· формування принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності майбутнього спеціаліста народного господарства України;

· вдосконалення вмінь студентів щодо методики усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.

Мета передбачає у свою чергу виконання таких завдань:

· висвітлення цілісного бачення історії економіки, знань про зміну форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;

· систематизація історико-економічної інформації, втіленої в економічних уявленнях, шляхом використання методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багатоваріантному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв’язків;

· поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань.

· вироблення у студентів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності майбутнього спеціаліста народного господарства України;

· забезпечити реалізацію функцій економічної історії, формувати стратегічний та оперативний фаховий світогляд.

· поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань;

· навчання студентів методам історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства, формування навичок застосування історико економічної інформації;

Зважаючи на поставлені мету та завдання дисципліни, у результаті опанування програмного матеріалу, виконання всіх елементів навчального плану, студенти повинні:

а) знати:

· зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат історії економіки та економічної думки, її значення в системі економічних наук;

· сутність, основні характеристики типів економічних систем у контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;

· головні напрями та школи економічної думки, в яких знайшли відображення процеси господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації;

· історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структурних підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провідних країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) й України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя, його відображення в економічній літературі;

· історію сфер і галузей народного господарства, економічних інститутів і процесів;

· економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;

· історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;

· історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу;

б) вміти:

· систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений в історії зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;

· використовувати здобуті знання для при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності, для аналізу сучасної економіки, визначення історичного походження і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку. Аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками;

· оцінювати наукову довершеність та внесок у розвиток економічної науки різних шкіл та напрямків економічної думки;

· виявити головний зв’язок та всю сукупність прямих і зворотніх, вертикальних та горизонтальних взаємозв’язків на різних історичних етапах розвитку господарських систем та прогнозувати тенденції їх змін;

· відбирати, систематизувати факти і події з господарського життя суспільств, що мають історичне значення в його розвитку, знати вікопомні віхи еволюції господарських систем суспільств Європейської цивілізації;

· збирати, аналізувати в історико-економічному аспекті наукову літературу, статистичну інформацію, працювати з різними джерелами;

· обґрунтовувати власну точку зору на історичні події та факти, презентувати її публічно.

Завдання лекційного курсу ― висвітлення теоретичного матеріалу однієї або кількох тем навчальної програми та засвоєння його студентами. Лекції викладаються проблемно – у розрахунку на попередню самостійну роботу студентів над спеціально підготовленим для цього курсом лекцій.

· Завдання практичних/семінарських занять полягає у закріпленні теоретичних знань студентів, здобутих ними під час лекцій та самостійної роботи. На практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами теоертичних положень навчальної дисципліни, формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. На семінарському занятті викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем і проблем, студенти виступають на підставі індивідуально виконаних завдань.

· Завдання самостійної роботи студентів над курсом полягає в опрацюванні навчальної програми, самостійному вивченні тих розділів, які для цього визначені, веденні словника окремих категорій і понять історико-економічної науки для їх глибшого розуміння та наступного застосування набутих знань на практичних/семінарських заняттях та у майбутній фаховій діяльності. Під час самостійної роботи над предметом студенти готуються до проблемних лекцій, семінарських занять, консультацій, працюють у бібліотеках, інтернеті тощо, готують виступи з реферативними повідомленнями на семінарських заняттях, самостійно виконують задачі та практичні завдання, здобувають навички роботи над тестами у відповідності з планами практичних/семінарських занять та індивідуальними завданнями.

Завданням навчального проекту (комплексного практичного індивідуального завдання (КПІЗ) є самостійне вивчання частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчальної дисципліни та розвиток навичок самостійної роботи.