(XVI−середина XVIII ст.)
Формування Західноєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн європейської цивілізації.
Політичні фактори. Утвердження двох основних форм державно-політичного устрою ― абсолютистської та парламентської монархій. Зміни у владі-власності. Роль буржуазних революцій у становленні ринкової економіки.
Соціально-економічні фактори. Зрушення у соціальній структурі населення. Зародження нових суспільних класів: приватних власників засобів виробництва і найманих працівників. Зростання ролі міст у становленні ринкової економіки.
Духовно-культурні фактори. Епоха Відродження. Ліквідація ідеологічної монополії релігійного мислення. Реформація. Виникнення протестантської релігії, утвердження трудової етики. Розвиток науки і техніки. Перша наукова революція XVI−XVII ст. Просвітництво як ідеологічне та інтелектуальне підґрунтя становлення буржуазного суспільства.
Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Об'єктивна необхідність і передумови великих географічних відкриттів: економічні, політичні, науково-технічні.
Розклад феодального та становлення ринкового господарства у країнах Західної Європи.Перехід від простого до розвиненого товарного виробництва та підприємницького господарства. Початок науково-технічного прогресу (НТП). Процес так званого первісного нагромадження капіталу. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Формування інститутів ринкової економіки. Розвиток торговельно-купецького та промислово-мануфактурного капіталу. Формування ринкового сільського господарства. Соціально-економічні передумови та наслідки Нідерландської революції 1566−1609 рр. Значення Англійської революції 1640−1660 рр. для економічного розвитку Великої Британії.
Розвиток меркантилістської доктрини. Меркантилізм ― перша в історії економічна теоретична концепція економічного зростання та економічної політики держави. Характеристика раннього монетарного та пізнього меркантилізму. Концепції активного грошового та активного торговельного балансу. Поява терміну «політична економія» та визначення предмета економічної науки. Особливості меркантилізму в різних країнах.
Зародження класичної політичної економії.Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії, основні етапи її еволюції. Концепція економічного лібералізму ― основа класичної політичної економіки. Зародження класичної політичної економії (В. Петті, П. Буагільбер, Р. Кантільйон, Д. Юм, Ф. Галіані). Виникнення теорії трудової вартості.
Економічна школа фізіократів. Економічні погляди Ф. Кене і А. Тюрго.
Формування економічної науки у вченні А. Сміта. Методологічні засади вчення А. Сміта. Концепція економічного лібералізму. Принцип «невидимої руки». Позитивна і нормативна сторони політичної економії. Основні теорії функціонування товарного виробництва: про поділ праці, вартості та ціни, витрат виробництва, відтворення, доходів, капіталу, товарної теорії грошей, абсолютних переваг у міжнародній торгівлі. Основні положення запропонованої А. Смітом економічної політики.
Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.