Грошовий обіг на розділених українських землях

У рамках проведення заходів щодо впорядкування грошового обігу на польських теренах 5 лютого 1919 р. було прийнято декрет, який проголошував, що валюта Польщі матиме назву лех, а її сота частина — грош. Але вже 28 лютого сейм прийняв указ, який відхилив попередній законодавчий акт і постановив, що грошовою одиницею буде злотий з сотою частиною грошем. Виконання указу мало здійснюватися Міністерством скарбу, але було реалізоване лише після грошової реформи 1924 р. Доти законним засобом платежу залишалася польська марка.

11 січня 1924 р. президент Польщі С. Войцеховський оголосив декрет про валютну реформу. Вона передбачала поступову ліквідацію ПККП і введення нової валюти — польського злотого. Становлення акціонерного товариства Банку Польського почалося з лютого, коли Міністерство скарбу створило Організаційний комітет.

Емісія розмінних грошей вищої номінальної вартості відбувалася у формі малих білетів із зображенням варшавських пам'ятників: на 10 грошах — колона Зигмунта, на 20 — пам'ятник Коперникові, 50 — пам'ятник князеві Юзесру. Ці паперові гроші мали термін обігу до 31 січня 1925 р.

Хоча розмінні паперові білети були законним засобом платежу, їх використання мало деякі обмеження. Так, їх можна було виплачувати лише в межах 10 злотих за кожної сплати.

До польсько-німецької війни 1925 р. злотий був досить міцною валютою. За цим слідкував Банк Польський, якого не можна було назвати центральним банком країни, бо він конкурував із комерційними банками на депозитному та кредитному ринках. А керівництво банку вважало, що підтримувати комерційні кредитні установи повинен уряд.

На українських теренах, які перебували у складі Чехословаччини, грошовою одиницею була крона, яка містила 100 гелерів. Спершу в обігу використовувалися проштамповані банкноти, а 1926 р. було створено Національний банк Чехословаччини, який провадив емісійну діяльність.

Угорські крони складали основу грошового обігу в Закарпатті. Їхнє знецінення спричинило необхідність введення 1925 р. нової валюти, яка називалася пенге і поділялася на 100 філерів.

На півдні України, яка ввійшла до складу Румунії, грошовою одиницею була лея, яка поділялася на 100 бань.

Формування грошової системи СРСР, до якого належала більша частина території України, почалося після Жовтневого перевороту 1917 р. У перші роки існування Республіка Рад була змушена використовувати грошові знаки, випущені попередніми урядами. В обігу зберігалися царські рублі, державні кредитні білети Тимчасового уряду номінальною вартістю 250 і 1000 руб. та казначейські знаки -«керенки» (20 і 40 руб.). Крім того, тривала громадянська війна, під час якої діяла велика кількість різноманітних угруповань, що випускали власні гроші. Якщо додати до них приватні та місцеві емісії, отримаємо в сумі 2200 різноманітних грошових знаків, які перебували в обігу на території колишньої Російської імперії.

Рис. 9.1. 250 руб. 1917 року – гроші Тимчасового уряду, які перебували в обігу п’ять років до 1922 р.

У 1921 р. було проголошено нову економічну політику, яка, зокрема, передбачала повернення до грошових відносин. Величезна інфляція, яка панувала в країні, вимагала нових номіналів. Того ж року було випущено «Зобов'язання РРФСР» номінальною вартістю 1, 5 і 10 млн руб.— односторонні, без малюнка, виконані на кольоровому папері з водяним знаком у вигляді герба РРФСР.

 

 

Рис. 9.2. «Зобов'язання РРФСР» номінальною вартістю 1 млн руб.

 

Перший захід щодо впорядкування грошового обігу провели наприкінці 1921 р. Тоді радянський уряд випустив нові гроші – державні грошові знаки 1922 р. номінальною вартістю 1,3,5,10,25,50,100, 250, 500, 1000, 5000 і 10000 руб. Було проведено деномінацію, за якою на 1 руб. цими знаками обмінювалися 10000 руб. грошовими знаками всіх попередніх зразків.

 

 

Рис. 9.2. Державний грошовий знак 1922 р.

 

З метою введення в обіг твердої валюти в жовтні 1922 р. Державний банк РРФСР отримав право випуску банківських білетів – червінців. Їх емісія залежала від золотих запасів держави.

 

 

Рис. 9.3. Один червінець 1922 р.

У 1936 р. вперше було встановлено валютний курс рубля на основі американського долара, за яким 1 долар відповідав 5 руб. 30 коп. У 1937— 1938 рр. провели поступову заміну всіх радянських грошей на нові — 1, 3, 5 і 10 червінців зразка 1937 р. та 1, 3, 5 руб. 1938 р.

 

Рис. 9.4. Один червінець 1938 р.

 

На червінцях вперше у 1938 р.було зображено В.І. Леніна. З банкнот зникли підписи відповідальних осіб і напис про розмінність білетів на золото.