Міжнародно-правова відповідальність

Відпові­дальність держав за міжна­родним правом

Відповідальність держав - один з основ­них принципів міжнародного права. Він пе­редбачає міжнародно-правову відповідальність у випадку, якщо одна держава чинить неза­конну дію проти іншої держави, групи дер­жав чи світового співтовариства в цілому. По­рушення міжнародного зобов'язання з необ­хідністю викликає вимогу відшкодування шкоди, завданої в результаті такого порушен­ня ¹. В науці міжнародного права під міжна­родно-правовою відповідальністю розуміють негативні юридичні наслідки, які наступають для суб'єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'я- і зання. Комісія міжнародного права ООН ви- ] знала зміст міжнародної відповідальності як ті наслідки, які те чи інше міжнародно-право­ве діяння може мати згідно з нормами між­народного права. Міжнародно-правова відпові­дальність є необхідним юридичним засобом забезпечення до­тримання норм міжнародного права. Якщо у внутрішньодер­жавних правових системах відповідальність поділяється на ад- ■ міністративну, дисциплінарну, цивільну, кримінальну, то між­народне право не проводить такої диференціації.

Норми, які стосуються відповідальності суб'єктів у міжна­родному праві, становлять особливий міжнародно-правовий інститут. Серед цих норм в даний час домінують норми звича­євого походження, що надає особливого значення їх кодифі­кації.

Міжнародне право розрізняє поняття «міжнародно-проти­правні діяння» та «злочини за міжнародним правом» на основі

¹ ЗНаш М. N. Іпїегпаїїопаі Ьа^.- 4*Ь е<і.- СатЬгісіее: СатЬгігіее ипіуегзНу Ргезз, 1997.- Р. 541.

суб'єкта міжнародно-протиправних діянь. Тлумачення понят­тя «міжнародні протиправні діяння» дається в Проекті статей щодо відповідальності держав за міжнародно-протиправні ді­яння (надалі - Проект статей), прийнятому Комісією міжна­родного права ООН (надалі - Комісія) на 53-й сесії у липні 2001 р- *- Робота над цим Проектом статей розпочалась ще у 1956 р. з кодифікації норм відповідальності держав. Комісія першочергово сконцентрувала свої зусилля на розробці норм у сфері відповідальності держав за шкоду, завдану особі та май­ну іноземців. Нова програма роботи Комісії, прийнята ГА ООН у 1963 р., була спрямована на вирішення таких основних про­блем відповідальності держав, як, наприклад, відповідальність за агресію, відмову від надання незалежності колоніальним країнам і народам тощо.

У 1975 р. Комісія прийняла рішення поділити Проект ста­тей щодо відповідальності держав на три частини, а саме: ча­стину 1 присвятити походженню міжнародної відповідальнос­ті, частину 2 - змістові, формам та ступеням міжнародної від­повідальності, а частину 3 - вирішенню конфліктів та імпле­ментації міжнародної відповідальності ². Частина 1 була попередньо прийнята Комісією у 1980 р., і розпочалась робота над частиною 2 ³. Однак остаточний текст Проекту статей 2001 р. значно відрізняється від попередніх проектів як за змістом, так і за структурою. Він складається з чотирьох частин, а саме: частина 1 «Міжнародне протиправне діяння держави», части­на 2 «Зміст міжнародної відповідальності держави»; частина З «Імплементація міжнародної відповідальності держави»; частина 4 «Загальні положення».

У ст. 1 Проекту статей сформульовано основоположний принцип, згідно з яким «будь-яке протиправне діяння держа­ви тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави». Таке міжнародно-протиправне діяння має місце, коли а) пове­дінка, що є дією чи бездіяльністю, приписується державі за міжнародним правом та б) ця поведінка є порушенням міжна­родного зобов'язання держави (ст. 2).

Отже, для настання міжнародно-правової відповідальності потрібні такі чинники: 1) повинно бути міжнародно-правове зобов'язання між двома державами; 2) повинна бути дія чи без­діяльність, які порушують це зобов'язання і які приписуються відповідальній державі; 3) наслідком цієї дії є втрата чи збитки ⁴.

¹ КезропзіЬПНу ої 81аіез іот Іпієгпаііопаііу ЛУгопе^иі Асїз: ТШез апй *ехїз оГ ІЬе сігаП агїїсіез // ШПесі Шііопз Сепегаї АззетЬіу.- А/СМ.4Д..602/ ^к^.1 26 .Шу 2001.

²УеагЬоок ої іЬе ІЬС- 1975.- V. II.- Р. 55-59.

³УеагЬоок оі Ше ІЬС- 1980.- V. II.- Р. 2.- Р. 30 є* зе^.

⁴ Зеє 3 Наш М. ЛЛ- Ор. сН.- Р. 542.

 

РОЗДІЛ 6

міжнародно-правова відповідальність