23 березня 1976 р. Міжнародні пакти були ратифіковані Україною з такою заявою, що була зроблена при їх підписанні: «Українська Радянська Соціалістична Республіка заявляє, що положення пункту 1 статті 26 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та пункту 1 статті 48 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, згідно з якими ряд держав не може стати учасниками цих пактів, мають дискримінаційний характер, і вважає, що пакти відповідно до принципу суверенної рівності держав повинні бути відкриті для участі всіх зацікавлених держав без будь-якої дискримінації або обмеження» '.
МПГПП в цілому передбачає більше прав, ніж ЗДПЛ. Разом з тим деякі з прав, передбачені у Декларації, не включені до МПГПП. Це право на приватну власність, право на притулок та право на громадянство. Перше, зокрема, не було включене в Пакт через різноманітні ідеологічні та політичні розбіжності держав - членів ООН.
МПГПП передбачив створення Комітету з прав людини, основним завданням якого вважалась оцінка звітів усіх дер-жав-учасниць, які ці держави були зобов'язані надавати щодо заходів із впровадження прав людини. Однак Комітет не уповноважений перевіряти звіти держав, проводячи своє власне розслідування. Він тільки може вимагати від представників держав дати пояснення щодо змісту звіту та запросити додаткову інформацію, вказати на серйозні проблеми та звернути на них увагу ГА ООН і держав - членів ООН. Разом з тим МПГПП передбачав створення механізму міждержавних скарг, який давав можливість одній державі-учасниці звинуватити іншу державу в порушенні договору. Проте, ратифікуючи Пакт, держава автоматично не визнає юрисдикцію Комітету розглядати міждержавні скарги. Для цього приймаються окремі декларації, якими визнається юрисдикція Комітету розглядати такі скарги. Система ця, однак, залишається дуже слабкою і не передбачає судового розгляду, а тільки механізм формального примирення.
До МПГПП був прийнятий Факультативний протокол, який надає право індивідам подавати скарги до Комітету у випадку порушення державою - стороною Пакту, яка ратифікувала Факультативний протокол, їхніх прав, передбачених МПГПП. Для України Факультативний протокол набув чинності 25 жовтня 1991 р. Процедура розгляду скарг Комітетом з прав людини буде проаналізована нижче.
МПЕСКП включає значно більший перелік соціальних, економічних та культурних прав, ніж ЗДПЛ, а також описує
1 Права людини. Міжнародні договори України...— Вказ. праця.- С. 197.