Методи історії держави і права зарубіжних країн - це сукупність прийомів, способів, шляхів та принципів, за допомогою яких вивчають цю дисципліну.
Найважливіші методи (підходи) такого вивчення:
1) діалектичний метод (держава та право вивчаються в розвитку,
в русі - від їх елементарних форм й організацій до більш складних
і розгалужених);
2) історичний метод (вимагає розглядати державу та право
з позиції їх виникнення, розвитку і зміни, у зв'язку з іншими явищами
й умовами певної епохи, у зв'язку з конкретним досвідом історії);
3) системно-структурний метод (виявляються елементи, що забез
печують єдність системи, вивчають взаємозалежність цих елементів);
4) порівняльний метод (конкретні державно-правові явища
розглядаються в зіставленні їх у просторі та часі);
5) статистичний метод (досліджуються кількісні характеристики
історичного процесу - темпи зростання, поширення, тривалість);
6) метод екстраполяції (поширення висновків, зроблених
щодо однієї частини якого-небудь явища (процесу) на іншу) та ін.
Позитивні результати при вивченні історії держави і права зарубіжних країн може дати лише комплексний підхід у використанні методології.