Обнародування Великого березневого ордонансу (1357 р.) було вершиною діяльності Генеральних штатів. Цей документ був прийнятий у період народного руху 1356-1358 рр. у Парижі, очолюваного купецьким старшиною Е. Марселем. У ньому набуло відображення незадоволення міщан політикою монархії та основні напрямки здійснення реформи державного управління. Змістцих реформбув викладений у 67 статтях і зводився до такого:
- надавав право Генеральним штатам збиратися самостійно
без дозволу короля для обговорення державних справ два рази на рік;
- проголошувалася недоторканність депутатів Генеральних
штатів;
- генеральні штати отримували право контролювати податки
та витрати державних коштів;
- королівська влада без погодження з Генеральними штатами
не могла запроваджувати нові податки, укладати мир із супротивни
ком, змінювати цінність монети;
- уводилася відповідальність посадовців за доручену їм справу;
- заборонялася незаконна конфіскація майна;
- контролю з боку Генеральних штатів підлягали рада короля,
армія та державний апарат;
- передбачалася реформа адміністрації та суду, скорочення
кількості посадовців і зменшення витрат на їх утримання.
Великий березневий ордонанс був спробою обмежити королівську владу. Та, на жаль, цей документ діяв тільки півтора роки, а потім король, зміцнивши свої позиції, став його порушувати, а згодом і зовсім відмовився від нього.