На території сучасної Чехії на початку IX ст.з'являється Велико-моравське князівство,основою якого стали західнослов'янські племена. Та після угорської навали 906 р. це утворення зникає. З цього часу розпочинається історія Чеського князівства, що в середині X ст. стає феодальною державою. Х-Х^ століттяв історії Чехії -це період ранньофеодальної монархії.Усе населенняподіляється на дві групи- феодалів-землевласників і пригноблених феодальна залежних селян. Останнє поділялося на вільних "дедичів", покріпачених "седляків" і отроків-рабів. Існувала феодальна градація й серед чеських феодалів- пани, владики, земани.
Монархія в Чехії в ІХ-ХІ століттях була подібна до західноєвропейських зразків. На чолі державистояв князь.Важливі двірцеві посади обіймали князівські дружинники.Серед них найважливішими були посади керуючого князівських палат (палатія), верховного скарбника (комірника), керуючого князівськими володіннями (владаря), стайнями (маршалка) тощо. Вони утворювали князівську раду.Іноді князь скликав двірцеві з'їзди.Держава поділялася на краї, влада в яких перебувала у руках каштелянів.
З 1056 р. чеська держава стає політичне роздробленоюта розпадається на самостійні, не пов'язані між собою ні економічно, ні політичне частини. У XIV ст. у Чехії колишні станові дворянські
збори (снеми) доповнюються представниками міст і перетворюються на станово-представницький сейм,який об'єднував три стани: панів, дрібну шляхту та міщан, їхні засідання відбувалися окремо. Спочатку засідали пани й свою думку оголошували рицарям, ті власну думку доводили до міщан. Сейм мав повноваження в сфері законодавства, затвердження міжнародних угод і запровадження нових податків.
У період станово-представницької монархії главою держави вЧехії вважався король(обраний або спадковий). Однак з 1436 р. постійним органом стає Королівська рада,що поступово перетворюється на раду панів (складалася з представників вищої аристократії). В областях влада належала місцевим панам і лицарству. Місцева шляхта періодично збиралася на обласні з'їзди.Головним дворянським судом був земський суд у Празі(засідав чотири рази на рік), до складу якого належали король або призначений ним замісник, вищі посадові особи та дворянські засідателі.
Протягом тривалого часу основним джерелом правабув -звичай. Згодом з'являється збірник звичаєвого права - Статут князя Конрада (ХІІ-ХИІ століття). З початком XIV ст. співвідноситься Ртісмберзька (Розенберзька) книга — приватний запис чинного чеського права. Пізніше були видані такі відомі приватні пам'ятки земського права феодальної Чехії, як "Ряд земського права" (XIV ст.) і "Виклад чеського земського права" пана Ондрія з Дуби (XIV-XV століття).