НаЬеаз согриз аісі

У 1679р. в період реставрації Стюартів англійський Парламент прийняв закон, який став важливою складовою частиною некодифіко-ваної британської конституції. За першими його словами він уві­йшов в історію як НаЬеаз согрих аііі. Він врегулював і остаточно

оформив давно відомі англійському праву правила арешту та при­тягнення обвинувачених до суду. Документ відображав намагання англійської буржуазії захистити свої інтереси від абсолютистського свавілля. Згідно з ним:

• судді були зобов'язані (за скаргою особи, що вважала свій арешт
або арешт будь-якої іншої людини незаконним) вимагати негайного
судової перевірки законності арешту чи судового розгляду справи;

• ув'язнення обвинуваченого могло здійснюватися тільки після
пред'явлення наказу зі вказівкою про підстави арешту;

• у разі затримки судового розслідування закон передбачав можли­
вість звільнення заарештованого під заставу (це положення
не поширювалося на боржників, а на практиці ним, хоч і мали право,
не могли скористатися незаможні люди);

• заборонялося незаконне ув'язнення "за морями", тобто не­
законне заслання до колоній.

Текст документа містив багато застережень, які практично ігнору­вали інтереси народних мас і свідчили про вузькокласовий характер акта. Уряду надавалося право призупиняти дію цього Закону, що й використовували панівні класи, коли виникала загроза їхньому пануванню. Та, попри все, НаЬеаз согриз акї, як і Велика Хартія вольностей та Петиція про права, заклав міцний фундамент захисту особистих прав англійських підданих.