3.1. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 0,8. Розрахувати:
1) Дане значення рН для шлункового соку відповідає за кислотність:
а) понижену; б) підвищену;
в) нульову; г) алкалоз.
2)Яка концентрація йонів водню в цьому шлунковому соці?
а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,41 ∙ 10-2;
в) 2,16 ∙ 10-3; г) 1,58 ∙ 10-1.
3) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці?
а) [ОН-] = 2,23∙10-6; б) [ОН-] = 6,28∙10-8;
в) [ОН-] = 6,33∙10-14; г) [ОН-] = 7,08∙10-13.
4) Для зниження кислотності шлункового соку використовують розчин?
а) 5% NaHCO3; б) 5% глюкози;
в) 2% CuSO4; г) 0,9% NaCl.
5) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л?
а) збільшиться; б)зменшиться;
в) не зміниться; г) різко зменшиться.
3.2. Розчин хлориду кальцію застосовується в медицині як кровоспинний і протиалергічний засіб:
1) Розрахувати молярну концентрацію розчину хлориду кальцію, що містить в 100мл розчину 5 г CaCl2 ∙ 6H2O:
а) 0,456 моль/л; б) 0,228 моль/л;
в) 0,034 моль/л; г) 0,023 моль/л.
2) Визначте масу катіонів кальцію, що поступають в організм при вживанні в середину столової ложки (15 мл) розчину, що містить в 100мл розчину 5 г CaCl2 ∙ 6H2O
а) 0,14 г; б) 0,07 г;
в) 0,28 г; г) 1,28 г.
3) Який ізотонічний коефіцієнт необхідно прийняти в розрахунку осмотичного тиску даного розчину?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.
4) Розрахуйте осмотичний тиск, який створює даний розчин?
а) 1804 кПа; б) 7501 кПа;
в) 3570 кПа; г) 1763 кПа.
5) Цей розчин є:
а) ізотонічний; б) гіпертонічний;
в) гіпотонічний; г) фізіологічний
3.3. В людському організмі в загальному міститься 25 мг йоду, який входить в склад різних сполук, причому 70 % маси йоду знаходиться в щитовидній залозі:
1) В щитовидній залозі міститься атомів йоду:
а) 8,3 ∙1019; б) 5,5 ∙ 1023;
в) 6,02 ∙ 1023; г) 1,18 ∙ 1020.
2) В цілому в організмі міститься атомів йоду:
а) 1,19 ∙1021; б) 5,5 ∙ 1023;
в) 6,02 ∙ 1023; г) 1,19 ∙ 1020.
3) Недостаток йоду в організмі людини викликає хворобу:
а) зоб; б) токсикоз;
в) антраказ; г) авітаміноз.
4) У якій масі КІ міститься 25мг йоду?
а) 33 мг; б) 53 мг; в) 0,53 г; г) 15 мг.
5) Яку масу йоду треба взяти для приготування 150 г спиртового розчину, який використовується для дезинфекції у вигляді 5 % розчину?
а) 5,5 г; б) 12,5 г; в) 7,5 г; г) 1,25 г.
3.4. У шлунковому соці міститься соляна кислота, яка практично повністю дисоціює у водних розчинах:
1) Розрахуйте молярну концентрацію HCl, якщо масова частка її в розчині 0,05 % (ρ=1г/см3)
а) 0,0137 моль/г; б) 0,0274 моль/г;
в) 0,148 моль/г; г) 0,303 моль/г.
2) Розрахуйте рН даного шлункового соку:
а) 2,66; б) 0,86; в) 1,86; г) 1,56.
3) рН шлункового соку в нормі:
а) 2,0-4,0; б) 4,0-6,0;
в) 0,9-2,0; г) 0,5-1,0.
4) Досліджуваний шлунковий сік є:
а) в нормі;
б) має підвищену кислотність;
в) має понижені кислотність;
г) має нульову кислотність.
5) Який об’єм розчину NaOH з См=0,01 моль/л треба затратити на нейтралізацію 2,0 мл даного шлункового соку:
а) 1,37 мл; б) 0,28 мл;
в) 0,147мл; г) 2,74 мл.
4.5. Питна сода (NaHCO3) використовується для полоскання горла у вигляді 2 %-го розчину.
1) Розрахуйте, скільки грамів соди треба розчинити в стакані води (200 мл), що отримати 2 %-ний розчин:
а) 1 г; б) 2 г; в) 4,1г; г) 5 г.
2) Яка молярна концентрація одержаного розчину (ρ=1,02 г/мл):
а) 0,125 моль/л; б) 0,25 моль/л;
в) 0,303 моль/л; г) 0,05 моль/л.
3) Виберіть формулу для розрахунку осмотичного тису даного розчину:
а) ; б) π=іСRТ;
в) π=СRT г)
4) Який осмотичний тиск створює даний розчин:
а) 740 кПа; б) 780 кПа;
в) 1288,7 кПа; г) 2088 кПа.
5) Дайте характеристику одержаного розчину:
а) ізотонічний; б) гіпотонічний;
в) гіпертонічний; г) фізіологічний.
4.6. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість
1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють тимчасову твердість води?
а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2;
б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4;
в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4;
г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4.
2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 2,2 мл розчину НСl. Розрахувати тимчасову твердість води:
а) Ттимч. =3,2 ммоль –екв/ л;
б) Ттимч. =4,4 ммоль –екв/ л;
в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л;
г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л;
3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 4,3 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води?
а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л;
б) Т заг. =13,0 ммоль-екв/л;
в) Т заг. =14,4 ммоль-екв/л;
г) Т заг. =8,6 ммоль-екв/л.
4) Досліджувана вода має постійну твердість:
а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л;
б) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л;
в) Тпост =4,2 ммоль-екв/ л;
г) Тпост =9,4 ммоль-екв/ л.
5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є:
а) м’ якою, непридатною для пиття;
б) твердою, придатною для пиття;
в) середньої твердості, придатною для пиття;
г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.7. При наданні допомоги в умовах надзвичайної ситуації в лікарні закінчився фізіологічний розчин. Для одержання фізіологічного розчину було вирішено приготувати його.
1) Які із наявних речовин можна використати для одержання фізіологічного розчину:
а) кухонна сіль; б) цукор;
в) хлорид магнію; г) сульфат кальцію;
2) Для розрахунку концентрації речовини, з якої можна отримати розчин можна використати формулу:
а) ; б) ;
в) ; г) .
3) Розрахувати молярну і масову концентрацію вихідної речовини, які потрібно взяти для приготування 1 л розчину:
а) 0,303; 4,5%; б) 0,146; 0,9%;
в) 0,300; 0,9%; г) 0,140; 4,5%
4) Скільки грам вихідної речовини необхідної взяти для того, щоб одержати 5 літрів фізіологічного розчину (ρ=1,0024 г/см3)
а) 90,09 г; б) 42,71г;
в) 112,45г; г) 22,55г.
5) Який процес буде відбуватись при введенні в кров одержаного розчину:
а) гемоліз; б) буде проходити екзосмос;
в) плазмоліз; г) не буде проходити осмос.
4.8. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=6,8.
1) Які з наведених буферних сумішей підходять для приготування такого розчину?
а) Na2HPO4 і NaH2PO4;
б) NH4OH і NH4Cl;
в) Н2СО3 і NаHСО3;
г) СН3СООН і СН3СООNa.
2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=6,8, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л (К=6,2∙10-8)
а) V1= 25 мл V2=75 мл;
б) V1= 28 мл V2=72 мл;
в) V1= 30 мл V2=70 мл
г) V1= 35 мл V2=65 мл.
3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину, (рН=6,8), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л.
а) рН = 6,99 б) рН = 7,1;
в) рН = 6,8; г) рН = 4,5.
4) Фосфатна буферна система представлена рівнянням.
а) NaH2PO4+ Na2HPO4;
б) Na3PO4+ K3PO4;
в) K2HPO4+ Na2HPO4
г) H3PO4+ Na2HPO4.
5) Механізм дії буферних систем направлений на:
а) нейтралізацію кислих і лужних продуктів;
б) відновлення кислих і лужних продуктів;
в) гідроліз кислих і лужних продуктів;
г) окиснення кислих і лужних речовин.
4.9. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято для аналізу 5 мл крові з якою були проведені аналізи.
1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 2 мл крові розчином HCl з С=0,01 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 1,5 мл розчину HCl. Розрахована буферна ємність:
а) ВК = 0,016; б) ВК = 0,25;
в) ВК = 0,0015; г) ВК = 0,15.
2) На визначення буферної ємності даної крові за основою провели титрування 2 мл крові розчином NaOH з С=0,02 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 3,5 мл розчину NaOH. Розрахована буферна ємність.
а) ВО = 0,035; б) ВО =0,064;
в) ВО =0,033; г) ВО =0,040.
3) Визначити скільки мл розчину HCl з С=0,02 моль/л треба додати до 50 мл крові, щоб змінити її рН з 7,36 до 7,1 якщо ВК = 0,05.
а) VK = 35 мл; б) VK = 29,5 мл;
в) VK = 34,5 мл; г) VK = 32,5 мл.
4) Кислотно-основна рівновага крові визначається:
а) величиною рН, концентрацією йонів НСО3-, тиском СО2 в крові;
б) величиною рН, концентрацією йонів ОН-, тиском СО2 в крові;
в) величиною рН, температурою, концентрацією йонів ОН-;
г) концентрацією йонів Н3О; ОН-, температурою.
5) Які буферні системи забезпечують буферну ємність людського організму.
а) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, білкова;
б) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, ацетатна;
в) гемоглобінові, фосфатна, амонійна, білкова;
г) гемоглобінові, ацетатна, амонійна, білкова.
4.10. В хірургічній практиці використовують розчини, які сприяють виведенню із гнійних ран продуктів розкладу.
1) Для цього необхідно використати розчин:
а) ізотонічний; б) гіпертонічний;
в) гіпотонічний; г) фізіологічний.
2) Які з наявних в лікарні розчинів найкраще використати для цього:
а) 5%-ний р-н глюкози;
в) 0,5%-ний р-н NaCl;
б) 0,9%-ний р-н NaCl;
г) 10%-ний р-нMgSO4
3) Розрахувати масу солі необхідної для приготування 200мл такого розчину (ρ = 1,12 г/мл)
а) 20 г; б) 22.4 г; в) 5 г; г) 2.1.
4) Молярна концентрація цього розчину:
а) 0,14; б) 0,07; в) 0,42; г) 0,93.
5) Розрахувати осмотичний тиск одержаного розчину і вказати які процеси будуть проходити при введенні його в кров:
а) гемолізу; 537 кПа;
б) плазмолізу; 4794 кПа;
в) ендоосмос; 800 кПа
г) екзосмосу 1047 кПа.
4.11. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість
1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють постійну твердість води?
а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2;
б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4;
в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4;
г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4.
2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 1,2 мл розчину НСl. Розрахувати тимчасову твердість води:
а) Ттимч. =3,2 ммоль –екв/ л;
б) Ттимч. =2,4 ммоль –екв/ л;
в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л;
г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л;
3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 3,8 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води?
а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л;
б) Т заг. =8,0 ммоль-екв/л;
в) Т заг. =7,6 ммоль-екв/л;
г) Т заг. =12,4 ммоль-екв/л.
4) Досліджувана вода має постійну твердість:
а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л;
б) Тпост =3,6 ммоль-екв/ л;
в) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л;
г) Тпост =5,2 ммоль-екв/ л.
5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є:
а) м’ якою, непридатною для пиття;
б) твердою, придатною для пиття;
в) середньої твердості, придатною для пиття;
г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.12. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,65. Розрахувати:
1)Яка концентрація йонів водню в цій пробі шлункового соку?
а) 1,12 ∙ 10-4; б) 2,24 ∙ 10-2;
в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2.
2) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці?
а) [ОН-] = 2,23∙10-2; б) [ОН-] = 2,87∙10-8;
в) [ОН-] = 4,46∙10-13; г) 1,13∙10-13.
3) У скільки разів необхідно зменшити концентрацію йонів водню, щоб збільшити величину рН даного соку на одиницю?
а) у 5 разів; б) у 10 разів;
в) у 7 разів; г) у 3 рази.
4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л?
а) збільшиться; б)зменшиться;
в) не зміниться; г) різко зменшиться.
5) Як зміниться величина рН даного шлункового соку, коли до 10 мл його додати 10 мл розчину HCl з концентрацією С=0,02 моль/л?
а) збільшиться; б) не зміниться;
в) зменшиться; г) різко зросте.
4.13. При анеміях як внутрішній засіб використовують 8,3 %-ий розчин HCl (ρ = 1,04) На один прийом беруть 0,75 мл цього розчину і розводять водою до 50 мл. Розрахувати:
1) Яка масова концентрація одержаного розчину кислоти (ρ=1г/см3):
а) 0,02%; б) 0,13 в) 0,14%; г) 0,15%.
2) Яка молярна концентрація одержаного розчину кислоти:
а) 0,005 моль/л; б) 0,015 моль/л;
в) 0,025 моль/л; г) 0,035 моль/л.
3) Яка концентрація йонів водню в одержаному розчині кислоти?
а) [Н+]=5 ∙ 10-3; б) [Н+]=1,5 ∙ 10-2;
в) [Н+]=3,5 ∙ 10-2; г) [Н+]=2,5 ∙ 10-2.
4)Яке значення рН одержаного розчину кислоти?
а) рН=1,46; б) рН=1,36;
в) рН=1,26; г) рН=1,16.
5) Недостача якого мікроелемента в організмі зумовлює розвиток анемії?
а) Fe; б) Br; в) Se; г) Cd.
4.14. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=4,65.
1) Які із наведених буферних сумішей підходить для приготування такого розчину?
а) H2CO2 + NaHCO3;
б) CH3COOH + CH3COONa;
в) NH4OH + NH4Cl;
г) Na2HPO2 + NaH2PO4.
2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=4,65, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л. (К=1,8*10-5)
а) VК=48 мл VС=52 мл;
б) VК=35 мл VС=65 мл;
в) VК=55 мл VС=45 мл;
г) VК= 40 мл VС=60 мл
3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину (рН=4,65), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л. (К=1,8*10-5)
а) рН=4,48; б) рН=5,01;
в) рН=3,8; г) рН=9.1.
4) Гідрокарбонатна буферна система представлена рівнянням:
а) H2CO3 + NaCl; б) H2CO3 + Na2CO3;
в) H2CO3 + NaHCO3; г) HCl + NaOH.
5) Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі:
а) NaHCO3; б) NaCl
в) HCl г) аскорбінову кислоту.
4.15. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято для аналізу 10 мл крові, з якою були проведені аналізи.
1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 5 мл крові розчином HCl з С=0,02 моль/л. на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 2 мл розчину HCl. Розрахувана буферна ємність.
а) ВК = 0,021; б) ВК = 0,017;
в) ВК = 0,17; г) ВК = 0,019.
2) На визначення буферної ємкості даної крові за основою провели титрування 5 мл крові розчином NaOH з С=0,01 моль/л. на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 4.5 мл розчину NaOH. Розрахувана буферна ємність.
а) ВО = 0,0086; б) ВО = 0,086;
в) ВО = 0,0079; г) ВО = 0,050.
3). Визначити скільки мл розчину HCl з С = 0,01 моль/л треба додати до 20 мл крові, щоб змінити її рН з 7,36 до 7,1, якщо В=0,02.
а) VК = 8 мл; б) VК = 5,5 мл;
в) VК = 12 мл; г) VК = 10.4 мл.
4) Значення рН плазми крові в нормі може знаходитись:
а) 7,35-7,45; б) 6,80-7,0;
в) 7,15-7,35; г) 8,01-8,35.
5) Які буферні системи забезпечують буферну ємність людського організму.
а) гідрокарбонатна, фосфатна, амонійна, ацетатна;
б) гідрокарбонатна, фосфатна, білкова, амонійна;
в) гідрокарбонатна, білкова, ацетатна, фосфатна;
г) гідрокарбонатна, білкова, фосфатна, гемоглобінова.
4.16. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,85. Розрахувати:
1) Дане значення рН відповідає кислотності шлункового соку:
а) в нормі; б) підвищеній;
в) пониженій; г) ацидозу.
2)Яка концентрація йонів водню в цьому шлунковому соці?
а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,41 ∙ 10-2;
в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2.
3) Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl?
а) рН = -ℓg[Н+]; б) рН = 14 – рОН;
в) рН = - ℓgСОН- г) рН = -ℓg[Н+]∙2
4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л?
а) збільшиться; б)зменшиться;
в) не зміниться; г) різко зменшиться.
5) Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі:
а) NaHCO3; б) NaCl
в) HCl г) аскорбінову кислоту.
4.17. При анеміях як внутрішній засіб використовують 8,3 %-ий розчин HCl (ρ=1,04г/см3) На один прийом беруть 0,75 мл цього розчину і розводять водою до 50 мл. Розрахувати:
1) Яка маса чистої HCl в отриманому розчині:
а) 0,130; б) 0,090; в) 0,065 ; г) 0,150.
2) Яка масова концентрація одержаного розчину кислоти (ρ=1 г/см3):
а) 0,122%; б) 0,15%; в) 0,22%; г) 0,35%.
3) Яка молярна концентрація одержаного розчину кислоти:
а) 0,0212; б) 0,0335; в) 0,0258; г) 0,0035.
4) Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом:
а) 36,5 г/моль; б) 18,25 г/моль;
в) 36 г; г) 73 г/моль.
5) Розчин AgNO3 є якісним реагентом на:
а) Cl; б) Ba; в) SO42-; г) Fe3+.
4.18. Необхідно приготувати ізотонічний розчин із наявних в лабораторії речовин.
1) Виберіть, яка із речовин може бути використана для виготовлення ізотонічного розчину:
а) калію хлорид; б) глюкоза;
в) магнію сульфат; д) етанол.
2) Виберіть формулу для розрахунку концентрації ізотонічного розчину.
а) ; б) π=іСR;
в) π=СRT г)
3) Осмотичний тиск крові людини в нормі:
а) 800кПа; б) 730 кПа;
в) 790 кПа; г) 750 кПа.
4) Розрахуйте молярну концентрацію ізотонічного розчину, виготовленого із вибраної речовини:
а) 0,291 моль/л; б) 0,150 моль/л;
в) 0,200 моль/л; г) 0,403 моль/л.
5) Розрахувати масу вибраної речовини необхідної для приготування 600 мл ізотонічного розчину.
а) 15,54 г; б) 32,72 г; в) 62,17 г; г) 21,5 г.
4.17. Для полоскання горла використовують розчин соди(NaHCO3) 1 чайна ложка (5 г) на стакан води (200г)
1) Концентрація одержаного розчину:
а)2,44%; б)5,2%; в) 2,5%; г) 1,5%.
2) Одержаний розчин створює осмотичний тиск, який можна розрахувати за формулою:
а) ; б) ;
в) ; г) .
3)Яка молярна концентрація одержаного розчину (ρ = 1,05 г/мл):
а) 0,48 моль/л; б) 0,313 моль/л;
в) 0,205 моль/л; г) 0,410 моль/л.
4) Одержаний розчин в органінізмі створює осмотичний тиск:
а) 2730,5 кПа; б) 748,65 кПа;
в) 2994,62 кПа; г) 1614,8 кПа.
5) Цей розчин є:
а) ізотонічний; б) гіпертонічний;
в) гіпотонічний; г) фізіологічний.
4.19. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=6,8.
1) Які з наведених буферних сумішей підходять для приготування такого розчину?
а) Na2HPO4 і NaH2PO4;
б) NH4OH і NH4Cl;
в) Н2СО3 і NaHCO3;
г) СН3СООН і СН3СООNa.
2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=6,8, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л (К=6,2∙10-8)
а) V1= 28 мл V2=72 мл
б) V1= 25 мл V2=75 мл
в) V1= 30 мл V2=70 мл
г) V1= 35 мл V2=65 мл
3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину, (рН=6,8), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л.
а) рН = 6,8; б) рН = 7,1;
в) рН = 6,55 г) рН = 4,5.
4) Одержаний буферний розчин можна віднести до буферів:
а) кислотних; б) основних;
в) нейтральних; г) амфотерних.
5) Які основні протолітичні процеси відбуваються при дії на буферну систему сильної кислоти чи лугу:
а) електролітична дисоціація, протоліз, нейтралізація;
б) електролітична дисоціація, протоліз, гідроліз;
в) гідроліз, протоліз, нейтралізація;
г) окислення, гідроліз, протоліз.
4.20. При наданні допомоги в умовах надзвичайної ситуації в лікарні закінчився фізіологічний розчин. Для одержання фізіологічного розчину було вирішено приготувати його.
1) Які із наявних речовин можна використати для одержання фізіологічного розчину:
а) кухонна сіль; б) цукор;
в) хлорид магнію; г) сульфат кальцію.
2) Осмотичний тиск крові людини:
а)800-850 кПа; б) 720-740 кПа;
в) 740-780 кПа; г) 350-400 кПа.
3) Для розрахунку концентрації речовини, з якої можна отримати розчин можна використати формулу:
а) б)
в) г)
4) Розрахувати молярну концентрацію вихідної речовини:
а) 0,300; б) 0,303; в) 0,148; г) 0,140.
5) Скільки грам вихідної речовини необхідної взяти для того, щоб одержати 5 літрів фізіологічного розчину.
а) 45,10 г; б) 43,29;
в) 90,5 г; г) 112,72 г.
4.21. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято пробу 5 мл крові, з якою були проведені аналізи.
1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 2 мл крові розчином HCl з С=0,01 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 1,5 мл розчину HCl. Розрахувати буферну ємність.
а) ВК = 0,016; б) ВК = 0,25;
в) ВК = 0,0015; г) ВК = 0,15.
2) На визначення буферної ємності даної крові за основою провели титрування 2 мл крові розчином NaOH з С=0,02 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 3,5 мл розчину NaOH. Розрахувати буферну ємність.
а) ВО = 0,035; б) ВО =0,067;
в) ВО =0,033; г) ВО =0,040.
3) Визначити скільки мл розчину NaOH з С=0,01 моль/л треба додати до 20 мл крові, щоб змінити її рН від 7,45 до 8,4 , якщо В0=0,01.
а) Vo = 10 мл; б) Vo =19 мл;
в) Vo = 8,5 мл; г) Vo = 11 мл.
4) Механізм дії на гідрокарбонатну буферну системукислотою представлений в рівнянні:
а) Нb- + H3O+↔HHb + H2O;
б) H3O+ + OH- ↔ 2H2O;
в) HPO4-2 + H3O+ ↔ H2PO4- + H2O;
г) H3O+ + HCO3- ↔ H2CO3 + H2O.
5) Які буферні системи забезпечують гомеостаз людського організму.
а) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, білкова;
б) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, ацетатна;
в) гемоглобінові, фосфатна, амонійна, білкова;
г) гемоглобінові, ацетатна, амонійна, білкова.
4.22. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість
1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють тимчасову твердість води?
а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2;
б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4;
в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4;
г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4.
2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 2,2 мл розчину НСl. Тимчасова твердість води:
а) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л;
б) Ттимч. =4,4 ммоль –екв/ л;
в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л;
г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л;
3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 4,3 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води?
а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л;
б) Т заг. =13,0 ммоль-екв/л;
в) Т заг. =8,6 ммоль-екв/л;
г) Т заг. =12,4 ммоль-екв/л.
4) Досліджувана вода має постійну твердість:
а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л;
б) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л;
в) Тпост =4,2 ммоль-екв/ л;
г) Тпост =9,4 ммоль-екв/ л.
5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є:
а) м’ якою, непридатною для пиття;
б) твердою, придатною для пиття;
в) середньої твердості, придатною для пиття;
г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.23. В хірургічній практиці використовують розчини, які сприяють виведенню із гнійних ран продуктів розкладу.
1) Для цього необхідно використати розчин:
а) ізотонічний; б) гіпертонічний;
в) гіпотонічний; г) фізіологічний.
2) Який з наявних в лікарні розчинів найкраще використати для цього:
а) 0,9%-ний р-н NaCl;
б) 10%-ний р-нMgSO4;
в) 5%-ний р-н глюкози;
г) 5%-ний р-н NaCl
3) Розрахувати масу солі необхідної для приготування 200мл такого розчину (ρ = 1,12 г/мл)
а) 10,5 г; б) 33,4 г; в) 11,2 г; г) 22,4 г.
4) Молярна концентрація цього розчину:
а) 0,09 моль/л; б) 0,96 моль/л;
в) 0,05 моль/л; г) 0,5 моль/л.
5) Розрахуйте осмотичний тиск одержаного розчину та вкажіть, який процес буде проходити при введенні цього розчину в кров:
а) 1680 кПа гемолізу; б) 780 кПадифузії;
в)3878 кПа плазмолізу; г) 1350 кПа гемолізу.
4.24. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,65. Розрахувати:
1)Яка концентрація йонів водню в шлунковому соці?
а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,12 ∙ 10-4;
в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2.
2) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці?
а) 2,23∙10-6; б) 2,87∙10-8;
в) 4,47∙10-13; г) 1,13∙10-8.
3) У скільки разів необхідно зменшити концентрацію йонів водню, щоб збільшити величину рН даного соку на одиницю?
а) у 5 разів; б) у 10 разів;
в) у 7 разів; г) у 3 рази.
4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л?
а) збільшиться; б)зменшиться;
в) не зміниться; г) різко зменшиться.
5) Чи зміниться величина рН даного шлункового соку, коли до 10 мл його додати 10 мл розчину HCl з концентрацією С=0,02 моль/л?
а) збільшиться; б) не зміниться;
в) зменшиться; г) різко зросте.