Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучниками або інтонацією, то форма присудка залежить від порядку слів.
1) Присудок ставиться у формі множини у таких випадках: а) після однорідних підметів: Там матір добрую мою Ще молодую у могилу Нужда та праця положили (Т. Ш.); б) якщо він стоїть перед підметами, з яких один, ближчий до присудка (або ісі), вживається у множині: На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени (А. Ш.); в) якщо підмети, що стоять після ньо-Го. означають явища, які залежать одне від одного або діють ркіом і одночасно: Над вечір вернулися Явдоха, Яків і Надія (II. М.); г) якщо однорідними підметами є іменники різного роду: І кожна статуя, колона, малювання, мережечка, різьба і Німіть цегла незримими устами промовляють (Л. У.).
2. Якщо однорідні підмети пов'язані протиставними або («пділовими сполучниками, присудок має форму однини: Не-♦ і/Й ///' .жар, ні холод не спинить нас (І. Ф.).
3. Присудок, що стоїть у препозиції, набуває форми най
ближчого з однорідних підметів: Почався знову гук, стук, біга
нина (П. М.);
4. Присудок набуває форми найближчого із попередніх
підметів, якщо всі вони означають самостійні явища: Сміх, регіт
окрив усю хату (П. М.).